Контроль навчання

Вступ

В будь-якій діяльності присутній контрольно-оцінний компонент. Контроль – це послідовність дій суб'єкта, спрямованих на встановлення зворотного зв'язку з об'єктом для перевірки реалізації цілей діяльності. Оцінювання же полягає у вираженні результатів контролю, встановленню ступеню реалізації цілей діяльності.

Зворотний зв'язок (корекція)

Природа контролю – у варіативності умов діяльності, що впливає на досяжність мети. Функції контрою в управлінні :

* встановлення зворотного зв’язку;

* отримання зворотної інформації;

* встановлення дійсного співвідношення цілей і результатів.

Види контролю :

- за масштабом – повний, вибірковий;

- за етапом – попередній, підсумковий;

- за частотністю – періодичний, систематичний.

1. Поняття та функції контролю в управлінні діяльністю та навчанням

У навчанні контроль служить перевіркою реалізації навчальних цілей – сформованості в учнях запланованих знань і умінь. Однак виконувані їм функції трохи ширше.

Функції контролю в навчанні:

- перевірочна – перевірити реалізацію певної цілі навчання – знання чи вміння учня, яке він набував в процесі навчання;

- оцінююча – встановити рівень реалізації певної цілі навчання;

- діагностична – встановити недоліки і помилки у сформованих вміннях і знаннях;

- навчальна – повторити і закріпити пройдений матеріал;

- стимулююча – спонукати учнів до подальшої роботи;

- коректувальна – вдосконалити деякі знання і вміння учнів, змінити викладацьку роботу для усунення виявлених недоліків і помилок у формуванні певних вмінь і навичок.

2. Етапи і структура контролю в навчанні

Основними етапами контролю в навчанні є:

1. Підготовка контролю .

2. Перевірка

3. Оцінювання.

4. Корекція

Структурними компонентами контрольно-оціночної діяльності (за Л.М. Фрідманом) є:

- ціль контрою;

- об’єкт контролю, оцінки і корекції;

- еталон, з яким порівнюється об’єкт;

- зміст контролю;

- результат контролю;

- критерій оцінки;

- оцінка у формі розгорнутої характеристики об’єкта з точки зору обраного критерію;

- відмітка;

- засоби корекції;

- результат корекції як новий об’єкт контрольно-оціночної діяльності.

Підготовка до контролю полягає у формулюванні цілі контролю, описі еталону, розробці критеріїв, норм оцінювання, виборі виду, форми і методу контролю, підготовці змісту.

Ціль контролю – найчастіше – перевірка відповідної навчальної цілі (повної чи частковий), відповідає функціям контролю. Проконтрольованими повинні бути всі навчальні цілі.

Еталон контролю – ідеальний результат навчальної діяльності (ціль навчання), зразок, з яким порівнюються реальні (фактичні) результати, що демонструються учнем.

Об'єкти контролю – реальні результати навчальної діяльності.

Зміст контролю – конкретні завдання, питання, що застосовуються в контролі.

Види контролю виділяються на основі місця контролю в процесі навчання:

1) початковий (попередній) – визначення міри готовності до навчання;

2) поточний – спосіб одержання оперативного зворотного зв'язку;

3) періодичний – застосовуваний після закінчення визначеного навчального періоду;

4) заключний (підсумковий) – визначення навченості учня – досягнення навчальних цілей.

Форми контролю – способи організації зовнішніх умов контрольно-оцінної діяльності:

- за кількістю учнів, що одночасно беруть участь в контролі:

1) індивідуальний (окремі учні);

2) груповий (у підгрупах);

3) фронтальний (вся група).

- за суб’єктом контролю:

1) зовнішній (перевіряє викладач);

2) взаємоконтроль (перевіряє учень учня);

3) самоконтроль (перевіряє сам учень).

- за місцем організації навчання:

1) аудиторний контроль;

2) позааудиторний контроль;

- за формами занять:

1) контрольна робота

2) колоквіум;

3) залік;

4) іспит.

Методи контролю – способи організації самого контролю (подачі його змісту, характеру виконання завдань і т. п.):

1) спостереження;

2) усна перевірка (опитування, співбесіда);

3) письмова перевірка (контрольна робота, диктант, твір, реферат);

4) лабораторно-практична робота (звіт, графічна робота, розробка проекту);

5) програмований контроль (тестування).

Власне контроль являє собою процес порівняння, встановлення однаковості чи розбіжності об’єкту та еталону і частіше називається перевіркою – процес порівняння, звірення реальних результатів навчання з еталонними.

Оцінювання – установлення ступеня однаковості (розходження) реальних результатів навчання з еталонними. Оцінювання починається ще на етапі підготовки до контролю і полягає у встановленні критеріїв і норм оцінювання.

Критерії оціню

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать