Роль позашкільної роботи з української мови та літератури

, у процесі розвитку творчих здібностей учнів

1. Погляди мовознавців на удосконалення принципів, змісту, форм і методики гурткових та інших позашкільних різновидів занять з української мови

Позашкільна робота з української мови - важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому є продовженням тієї роботи, яка про водиться на уроці.

Під позашкільною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі них учнів.

Завданням позашкільної роботи є: збагачення й розширення знань учнів з рідної мови, створення інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, дружби.

Уміло й цікаво проведені позашкільні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства нашої мови, її фразеології; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток української мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

Позашкільна робота з мови будується з урахуванням основних загальнодидактичних принципів: на кожному позаурочному занятті у нерозривній єдності реалізуються освітні й виховні завдання; усі відомості про мову розглядаються і з'ясовуються відповідно до положень сучасного мовознавства, чим забезпечується принцип науковості; явища і факти, що аналізуються в процесі позашкільної роботи, мають відповідати віковим можливостям учнів, принцип доступності тісно пов'язаний з принципом усвідомлення знань; позашкільна робота враховує вимоги розвиваючого навчання: формуються навички спостереження й аналізу мовних явищ і фактів, уміння самостійно працювати з доступною мовознавчою літературою, складати анотації, реферати. Особлива увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів: на писання творів, випуск газет, журналів, оформлення альбомів тощо.

У позашкільній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель враховує ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах. Одночасно позашкільні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позашкільній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позашкільній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили.

Проте одночасно позашкільна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме: врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять, взаємозв'язок позашкільний роботи і класних занять, добровільність, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позашкільної роботи її дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також залежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позашкільної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, вивчати теми, не передбачені обов'язковою програмою.

У зміст позашкільної роботи входять найрізноманітніші питання - загальні відомості про мову, питання лексики, фразеології; ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження прізвищ, імен, географічних назв, топоніміка селища, району, області, аналіз діалектних особливостей у мові жителів даної місцевості; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

У старших класах позашкільна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників класиків і митців слова.

Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позашкільній роботі спиратися на обов'язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позашкільній роботі, як вона розширить знання учнів, допоможе збагатити їх словник, удосконалити мовні навички, як сприятиме розвитку усного мовлення. Обсяг такого матеріалу регулює сам учитель. Добираючи тематику позашкільної роботи, він враховує, по-перше, інтереси її запити самих учнів, по-друге. їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать