Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

кафедра філософії і культури

на тему

“Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі”

Виконала:

студентка 3 курсу

381 групи

факультету МЕВ

Данкова Наталія Олегівна

Керівник:

Руда Н.Я.

ЛЬВІВ - 2004

ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................3

1. Загальне поняття про дидактику як педагогічну теорію навчання..................................................................................................5

2. Дидактичні принципи Яна Амоса Коменського...............................10

2.1. принцип свідомості і активності....................................................10

2.2. принцип наочності...........................................................................12

2.3. принцип поступовості і систематичності знань...........................13

2.4. принцип вправ і міцного оволодіння знаннями і навиками........14

3. Основні дидактичні концепції навчання...........................................18

4. Становлення сучасної дидактичної системи та вища школа...........22

Висновки...............................................................................................26

Список використаної літератури........................................................29

ВСТУП

На сучасному етапі все більш актуальнішим стає питання виховання молодих кадрів . Формування нової людини, як спеціаліста, яке включає в себе гармонійне поєднання духовних цінностей, принципів моралі з розвитком професійних якостей – це необхідна умова сучасного здорового суспільства.

Сучасний рівень психології і педагогіки викликав необхідність систематичного дослідження проблеми навчання, щоб наблизитися до її об'єктивного рішення, забезпечити роль методів в досягненні всього різноманіття цілей навчання, обгрунтувати моністичний підхід до рішення проблеми, що враховує різні аспекти методів навчання. Найголовніша перешкода на цьому шляху полягає в розкритті найістотнішого, основного в навчанні, те, що обумовило прояв різноманіття характеристик процесу і можливість керувати ним.

Ми ставили за мету як можна глибше розкрити тему. Тому ми вважали за необхідне розкрити такі питання як:

o загальне поняття про дидактику як педагогічну теорію навчання;

o дидактичні принципи Яна Амоса Коменського;

o основні дидактичні концепції навчання;

o становлення сучасної дидактичної системи та вища школа;

Ми обгрунтували наш вибір наступним чином. В першому питанні ми розкрили шлях становлення дидактики як самостійної галузі, відобразили погляди різних спеціалістів на роль дидактики як теорії навчання.

В другому питанні ми розкрили погляди і основні принципи “батька” дидактики Яна Амоса Коменського. Він створив педагогічні і філософські праці, пронизані духом гуманізму, демократизму, любов'ю і повагою до людей, повагою до праці. Коменській проповідував ідею ліквідації станових привілеїв і пригноблення людини людиною, любов до батьківщини, оптимістичну віру в майбутнє, рівноправність великих і малих народів і пошану до національних прав всіх народів. Він був борцем за припинення і знищення всіх воєн і відновленням загального миру на землі.

В третьому питанні ми охарактеризували основні дидактичні концепції, приділивши увагу концепціям Гербарта і Дж. Дьюї.

В четвертому питанні ми розкрили сучасний стан дидактики, так як вона постійно змінюється, крокуючи в ногу з часом, вбираючи в себе усі світові наукові досягнення. Ми розглянули також сучасні дидактичні системи зарубіжних країн.

У класичній педагогіці дидактика представлена у вигляді піраміди. ІІ основою є початкова школа, а вища школа є її вершиною. Тому ми і повинні докласти всіх зусиль для розвитку навчання в вищій школі, так як це є кінцевим процесом формування не тільки спеціаліста, але й і просто людини.

РОЗДІЛ 1

Загальне поняття про дидактику як педагогічну теорію навчання

Дидактика – це галузь педагогіки, що містить теорію навчання. Вона сформувалася у самостійну галузь, відокремлюючись від філософських знань, на початку XVII ст. завдяки англійському філософу Франсісу Бекону.

У вжиток термін “дидактика” ввів німецький педагог Вольфганг Ратке. Він під цим терміном розумів дисципліну, що досліджує теоретичні засади навчання.

Засновником дидактики вважають Яна Амоса Коменського. Коменській був новатором в області дидактики. Він висунув багато глибоких, прогресивних дидактичних ідей, принципів і правил організації учбової роботи (учбовий рік, канікули, розподіл учбового року на учбові четверті, одночасний прийом учнів восени, класно-урочна система, облік знань учнів, тривалість учбового дня і інше).

Й. Ф. Гербарт, німецький філософ і педагог, який після Коменського здійснив найбільший вплив на дидактику, вже вважав її частиною педагогіки, відносячи до останньої і теорію виховання. Гербарт є засновником теорії формальної освіти. Він вважав, що обсяг свідомості людини є обмеженим, і його можна формувати чотирма ступенями навчання:

-на першому ступені (“ясність”) застосовується первинне ознайомлення учня з предметом пізнання;

-на другому (“асоц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать