Методика проведення педагогічних спостережень

Зміст

Вступ

1. "Педагогіка"

2. "Практика"

Висновок

Список незнайомих слів

Вступ

Готуючись до здачі кандидатського іспиту з іноземної мови (англійської) я опрацював книгу під назвою "Power, Pedagogy & Practice" ( Влада, Педагогіка і Практика ).

Дана книга була видана у 1997 році в Оксфорді і стосується дослідження педагогічних аспектів підготовки і передпідготовки вчителів. Мною було опрацьовано 200 сторінок тексту із розділів "Педагогіка" і "Практика".

У кожному із розділів даної книги містяться статті відомих британських вчених-педагогів, які розкривають важливі питання в області педагогіки. У книгу ввійшли статті Девіда Ньюнана, Мартіна Лемба, Дженіфера Джевіса, Дональда Бріттена, Джудіса Кеннеді, Пітера Шелла та інших відомих вчених, які у своїх працях намагалися дослідити важливі моменти у процесі навчання та підвищення кваліфікації вчителів, стосунки між стажерами та інспекторами, розробили методики проведення педагогічних спостережень для виявлення найбільш важливих, на їх думку, моментів у процесі навчання.

1. "Педагогіка"

Педагогіка визначена як "вивчення методів і стилів навчання" і як "принципи", практика або професія навчання. Цей розділ книги включає статті, які направлені на те, як вивчення різних методів, стилів і принципів здійснюється в процесі навчанні вчителів. Багато обговорень останнього десятиліття сконцентрувались на тому, як викладачі (вчителі ) можуть будувати розуміння педагогічних принципів і як вони відповідають їм в термінах особистого стилю і професіонального врегулювання. Автори статей мали специфічний інтерес у тому, як викладачі використовують дані принципи і ефективно застосовують їх у своїй педагогічній діяльності.

Статті в цьому розділі стосуються трьох взаємопов’язаних стадій в кар’єрі викладача: теоретичне навчання (теоретична підготовка), практичне навчання (практика) і розвиток професіонала в процесі власного життя (життєвий досвід). Вони повинні здійснюватись із врахуванням принципів та процедур, притаманних для цих стадій розвитку викладача.

Багато авторів внесли вклад в роз’яснення відмінності між "навчанням викладача", тобто терміном, який означає освоєння навиків і методів навчання, і "освітою викладача", який означає довічний процес професійного розвитку. Поточне визначення останнього висуває на перший план процес, під посередництвом якого викладачі поглиблюють знання з їхнього предмета, розвивають свої навики і позитивний стиль навчання, який може пристосовуватися до конкретних ситуацій, оскільки враховує мінливі обставини в процесі їхнього навчання. Значення "процес" як концепція освіти викладача полягає в тому, що вона містить значення розвитку, тобто особистого розвитку викладача. Вчений Лендж описав такий розвиток наступним чином: "це процес неперервного інтелектуального, емпіричного і позиційного росту, який закладено в допрофесіональних і професіональних навчальних програмах".

Багато дискусій точилося навколо того, як забезпечити розвиток викладача, особливо на курсах підвищення кваліфікації, і які принципи могли б відповідати проектові і методології таких курсів. Одним з принципів, що часто використовується, є проведення курсів підвищення кваліфікації уже готовим підходом, що є значущим для викладачів в показниках їхнього попереднього досвіду, спонукає їх думати про шляхи, яким вони наближаються до деякого аспекту навчання, наприклад, розвиток читаючої здатності на іноземній мові і потім використовувати це у своїй діяльності. Основа цього принципу - припущення, що усі викладачі працюють відповідно до набору переконань про те, як повинно здійснюватися навчання у класній кімнаті, однак деякі ніколи не зможуть співвіднести ці переконання конкретно до себе. Таким чином вагомий етап у підвищенні кваліфікації повинен заохотити викладачів міркувати над їх власною професійною практикою, робити відповідним до себе припущення, що лежать в основі того, що вони роблять і потім розглядати ті припущення у світлі нових перспектив і методів. Цей ключовий принцип у сучасних підходах до освіти викладача ґрунтується на ідеї Шона, відносно "мислячого практикуючого". Це описано в перших трьох статтях цього розділу.

Інший вчений Ньюнан у своїй статті також представляє принципи, необхідні для розвитку викладача. Він описує, як процес відображення був уведений на симпозіумі викладачів. Учасників симпозіуму попросили заздалегідь описати аудиторну задачу, при вирішенні якої вони досягли успіху. "Теорія" симпозіуму це є побудова критичної структури для оцінки вивчених задач, отриманих із власної професійної практики викладачів. Цей підхід активно включав викладачів в обговорення їхньої роботи і тому міг бути представлений як "висхідний" у порівнянні з більш традиційним "низхідним" лекційним викладом фахівця. Ньюнан представляє, власне кажучи, орієнтований на процесі курс, у якому бажаний результат є "мислячий практикуючий", тобто викладач здатний розглядати практику, досліджувати альтернативи, і усвідомлювати те, як особисте удосконалення і розвиток можуть бути досягнуті.

Пропонований підхід стає важливішим, коли ціль освіти викладача полягає в тому, щоб підтримати нововведення навчального плану. Досвідчений викладач будує стиль, яким викладає, ро

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать