Дидактичні засади формування інформаційно-технологічних умінь старшокласників у процесі навчання

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ЛУНЬОВА Ганна Сергіївна

УДК 37.02:373.5

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО - ТЕХНОЛОГІЧНИХ УМІНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник доктор технічних наук, професор

Дорошенко Юрій Олександрович,

Державна академія житлово-комунального господарства Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-

кореспондент АПН України

Сидоренко Віктор Костянтинович,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення;

кандидат фізико-математичних наук, професор

Білоусова Людмила Іванівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри інформатики

Захист відбудеться “10” квітня 2008 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м.Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий “7” березня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

Л.Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Характерною ознакою сучасності є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, інформаційного етапу свого розвитку. Інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства спрямована на реалізацію завдань підготовки нового покоління до продуктивної діяльності в сучасних умовах глобалізації та розбудови інформаційного суспільства.

В інформаційному суспільстві одним із основних знарядь праці стає комп’ютер як своєрідне ядро інформаційно-комунікаційних технологій, а інформатика – як наукова галузь, як індустрія і як навчальна дисципліна – є основою інформатизації суспільства. Сучасній молоді вкрай важливо навчитися правильно відбирати, адаптувати та технологічно грамотно опрацьовувати інформацію відповідно до власних потреб і посталих завдань. Саме тому навчання інформатики не повинно стати самоціллю, а має забезпечувати практично-корисне опанування молодою людиною нових інформаційно-комунікаційних технологій з метою створення власного інформаційного продукту. Тобто, ефективно задовольняти різноманітні потреби життєдіяльності людини у сучасному інформатизованому суспільстві.

Зазначене вимагає конструювання такого навчального процесу, кінцевим результатом якого мають бути знання, уміння, навички та компетенції щодо побудови і реалізації сучасних технологій ефективного розв’язання різноманітних завдань життєдіяльності людини за допомогою комп’ютера. За таких умов питання формування вмінь учнів загальноосвітніх шкіл використовувати інформаційні ресурси у навчально-пізнавальній, а в подальшому і в професійній діяльності, здійснювати цілеспрямований пошук необхідних даних і відомостей, застосовувати комп’ютерні засоби і власне інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у навчально-пізнавальній і продуктивній діяльності стають особливо актуальними.

Впровадженню ІКТ у начальний процес присвячені праці Н.В.Апатової, Н.Р.Балик, С.О. Бєшенкова, В.Ю.Бикова, Л.І.Білоусової, Л.В.Брескіної, І.Є.Булах, А.Ф.Верланя, М.С.Голованя, Ю.В.Горошка, Р.С.Гуревича, А.М.Гуржія, Ю.О.Дорошенка, М.І.Жалдака, Ю.О.Жука, В.І.Клочка, А.А.Кузнецова, В.В.Лапінського, І.М.Лукаш, Н.В. Макарової, Н.В.Морзе, С.А.Ракова, Є.А. Ракітіної, Ю.С.Рамського, І.В.Роберт, В.Д.Руденка, З.І.Слєпкань, В.К.Сидоренка, О.В.Співаковського, Н.Т.Тверезовської, Ю.В.Триуса, Г.Ю.Цибко, Т.І.Чепрасової, Т.І.Шамової та інших. Ці дослідження вказують на те, що надзвичайно стрімкий розвиток інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій, зростання їх ролі в інформаційному суспільстві ініціюють проблему постійного удосконалення методики навчання інших шкільних дисциплін.

Поняття “технологія” та “технологічний підхід” в освіті розглядали С.Я.Батишев, Л.С.Виготський, П.Я.Гальперін, В.В. Гузєєв, Г.Кершенштейн, А.А. Кузнецов, В.А.Лай, В.М.Мадзігон, А.А.Марков, М.Б.Павлова, Г.К.Селевко, В.К.Сидоренко, Н.Ф.Тализіна та інші, ідеї яких стали джерелом процесу формування якісно нових умінь під час навчання.

Внесок праць учених у дослідження понять “уміння” (П.Г.Ананьєв, С.У.Гончаренко, О.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, Н.В.Кузьміна, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, К.К.Платонов, С.Л.Рубінштейн, І.Я.Уманський та інші), “інформаційна компетентність” (П.В.Беспалов, С.О.Бєшенков, А.М.Журавльов, А.А.Кузнецов, Н.Ф.Тализіна, М.О.Холодна, А.В.Хуторський А.І.Щєрбаков та інші) та “інформація” (С.О.Бєшенков, Я.П.Василенко, Н.В.Макарова, Є.А.Ракітіна, І.Ф. Следзінський, А.Я. Фрідланд та інші) є основою щодо окреслення та визначення поняття “інформаційно-технологічні уміння”.

Формуванню вмінь та навичок як педагогічній проблемі приділяється на-лежна увага багатьма дослідниками, зокрема Ю.К.Бабанським, Є.П.Ільїним, Л.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать