Дидактичний проект підготовки робітника за фахом

МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра педагогіки і методики професійного навчання

К У Р С О В А Я Р А Б О Т А

З МЕТОДИКи ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

на тему:

«Дидактичний проект підготовки робітника за фахом:

«Кравець 3 розряду»

з поглибленою розробкою технологій навчання по темі:

«Загальні відомості при конструюванні одягу»

предмет «Конструювання одягу»

Розробила

Студентка групи

Перевірила

Харків, 2010

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ І. ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ РОБІТНИКА ЗА ФАХОМ: «КРАВЕЦЬ 3 РОЗРЯДУ»	6
1.1. Визначення видів діяльності робітника	6
1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця	8
1.3. Розробка змісту професійної підготовки фахівця	12
РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ПО ТЕМІ: «ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КОНСТРУЮВАННЯ ОДЯГУ» КУРСУ «МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ»	17
2.1. Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання	17
2.2. Перелік джерел інформації	20
2.3. Проектування плану та струнко-логічної схеми з теми	21
2.4. Проектування мотиваційних технологій навчання	22
2.5. Аналіз і діагностика процесу навчання	26
2.6. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання	28
2.7. Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД)	30
2.8. Перспективно-поурочному плані вивчення теми: «Загальні відомості про конструювання одягу»	33
2.9. Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці	35
ВИСНОВОК	37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	38
ДОДАТКИ	41

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку України система професійної підготовки спеціалістів для легкої промисловості набуває все більшого значення. Головною метою підготовки спеціалістів для легкої промисловості є надання підприємствам висококваліфікованих та конкурентоздатних кадрів.

Сьогодні існує багато шляхів реалізації поставлених завдань, серед них державна програма розвитку промисловості на 2003 — 2011 роки, яка була схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року.

Програма спрямована на створення конкурентоспроможного промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції та глобалізації розв’язувати основні завдання соціально-економічного розвитку та утвердження України як високотехнологічної держави.

Прискорення розвитку промисловості передбачається здійснити шляхом системного залучення сучасних організаційних, інтелектуальних, матеріальних, інформаційних, кадрових та інших ресурсів.

В Україні налічується 47,3 тис. промислових підприємств, з них 37,6 тис. малих. На підприємствах працює 18,8 відсотка всього зайнятого населення і виробляється продукції та послуг для більше ніж 70 підгалузей промисловості.

Економічні трансформації, створення ринкових засад функціонування і розвитку, зміни форм власності підприємств та їх реструктуризація (понад 80 відсотків підприємств недержавної форми власності) істотно поширили можливості розвитку промислового комплексу.

Проте проведені реформи не змінили технологічної складності промисловості.

Технічна регуляторна політика у промисловому комплексі здійснюється на основі національних стандартів, які недостатньо гармонізовані із світовими.

Участь промисловості в процесах глобалізації є поки що мінімальною: практично немає вітчизняних транснаціональних компаній, які б працювали на глобальних ринках, мала частина в Україні дочірніх підприємств світових виробників, низький рівень міжнародних коопераційних зв’язків.

Процеси глобалізації потребують посилення стимулювання інноваційної діяльності, освоєння нової культури виробництва, наближення умов і оплати праці до європейських стандартів.

Основними складовими потенціалу розвитку промисловості є такі:

· значні виробничі потужності — одні з найбільших в Європі, здатні до реалізації сучасних технологій і швидкого нарощування обсягів виробництва, у тому числі в інвестиційно спроможних галузях: машинобудуванні, приладобудуванні, ракетно-космічному комплексі;

· великомасштабна науково-технічна система, яка включає понад 100 академічних організацій, понад 150 вузівських науково-технічних центрів, 300 галузевих науково-дослідних інститутів, конструкторських і технологічних установ з розвинутою інфраструктурою, що спроможна задовольнити потреби інноваційного розвитку промисловості;

· наявність працівників високої кваліфікації, у тому числі понад 67 тис. наукових працівників, та система відтворення кадрів;

· природні ресурси, які дають змогу виробляти конструкційні та функціональні матеріали в обсягах, достатніх для самозабезпечення замкнених технологічних циклів у промисловості.

· Важливою є наявність основної умови для реалізації цього потенціалу — значний, поки

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать