Електросон

– метод електролікування, в основі якого лежить дія імпульсним струмом низької частоти і малої сили на центральну нервову систему (головний мозок), унаслідок чого виникає стан, близький до фізіологічного сну. 3 цією метою використовують імпульсний струм прямокутної форми частотою 1–150 Гц, тривалістю імпульсу 0,2–2 мс, силою струму до 10 мА.

Апарат «Едектросон-4Т»

Застосовують портативний апарат ЕС-2П, який розрахований на обслуговування одного хворого. Використовують також транзисторні генератори струму низької частоти з прямокутними імпульсами. «Электросон-4». «Электроcoн-4T», а також «Электросон-5» для одночасного проведення процедур чотирьом хворим.

Методика і техніка проведення процедур

Процедури проводять у тихій затемненій кімнаті. Хворий перебуває у зручній і розслабленій позі на напівм'якій, кушетці. Одяг має бути вільним, не стискати тіло.

На заплющені очі хворого та ділянку сосковидних відростків накладають електроди з гідрофільними накладками, змоченими водою температури +38… +39° С або ізотонічним розчином натрію хлориду. Під час проведення процедури полярність має бути постійною (на очні електроди подається від'ємний потенціал). Електроди мають щільно прилягати до шкіри, але не спричиняти у хворого неприємного стискання. Медична сестра попереджає хворого, що під час процедури він буде відчувати під електродами слабке поколювання, приємну безболісну вібрацію, «мигтіння» в очах. Якщо накласти електроди на очі неможливо (у разі хвороб очей), можна накладати їх за лобно-сосковидною методикою.

У процедурі електросну актуальним є питання про частоту подачі імпульсів струму. Проаналізувавши різні дані під час вивчення методик дії електросном, дослідники дійшли висновку, що у хворих із захворюваннями, в основі яких лежать органічні, дегенеративні зміни в судинах і утвореннях головного мозку, ефект настає у разі застосування частоти імпульсів 5–20 Гц. У хворих із захворюваннями, в основі яких лежать функціональні порушення. центральної нервової системи (невроз, гіпертонічна хвороба I і II стадій тощо), ефект настає у разі застосування частоти імпульсів 60–120 Гц.

Біологічна і терапевтична дія електросну

Механізм дії електросну є складним процесом, що поєднує прямий та рефлекторний вплив імпульсного струму як слабкого ритмічного подразника певних структур головного мозку (підкіркові утворення, кора великого мозку).

Імпульсний постійний струм малої сили, низької частоти в методиці електросну є слабким, монотонним, ритмічним подразником, що дає ефект охоронного гальмування в центральній нервовій системі – сон з одночасною стимуляцією мозку.

Імпульсний струм проникає в порожнину черепа і діє безпосередньо на підкірково-стовбурову ділянку головного мозку, в якій розташовані гіпоталамус, ядра зорових горбів, ретикулярна формація, лімбічні системи тощо.

У ретикулярній формації розвиваються певні стадії парабіозу, які зумовлюють припинення стимулюючого, активізуючого впливу ретикулярної формації на кору великого мозку. Внаслідок цього там розвиваються процеси гальмування. Одночасно з пригніченням висхідних активізуючих впливів ретикулярної формації на кору великого мозку підвищується активність функції лімбічних утворень, зокрема гіпокампу. Під час електросну змінюється біоелектрична активність мозку, спостерігається тенденція до сповільнення кіркових ритмів, у той час як підкіркові ритми після періоду сповільнення проявляють тенденцію до зростання, особливо в лімбічних структурах.

Не виключена можливість і гуморальних впливів у зв'язку з надходженням у кров хімічних речовин та гормонів унаслідок подразнення клітин мозку електричними імпульсами.

Електросон здатний ліквідувати розумову та фізичну втому, поліпшити самопочуття і настрій хворого, сприяти підвищенню працездатності.

Електросон знижує підвищений артеріальний тиск та збільшений вміст холестерину в крові, нормалізує функціональний стан системи зсідання та антизсідання крові. Під впливом електросну нормалізуються показники основного обміну та спостерігається тенденція до зниження рівня глюкози в крові. Електросон зменшує головний біль, а також біль у ділянці серця, поліпшує нічний сон. Унаслідок проведення процедур електросну знижується підвищений очний тиск і нормалізується секреція шлунка.

Електросон подібний до природного фізіологічного сну, – але суттєво від нього відрізняється. Зокрема, під час електросну підвищується хвилинний об'єм дихання та зростає насичення крові киснем; активізуються функції підкіркових структур великого мозку; відсутнє посилення функції парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи; під час електросну спостерігається анальгезія; електросон підвищує кількість 17-оксикортикостероїдів. При цьому реакція 17-оксикортикостероїдів залежить від частоти імпульсного струму, але не від сну під час процедури. Якщо частота імпульсів 3–25 Гц, спостерігається незначне підвищення вмісту 17-оксикортикотероїдів, а якщо 100 – 110 Гц – значне підвищення.

Численні властивості електросну досить чітко виявляються після дії струму протягом 20–25 хв, максимально – через 40–50 хв. Доведено, що електросон лікує не тільки і не стільки під час процедури, У хворих, які не засинали під час процедури протягом усього курсу лікування, терапевтична дія може бути іноді навіть вищою і стійкішою, ніж у тих осіб, які під час процедури спади. У механізмі лікувальної дії електросну виділяють 2 фази: гальмування, по