Історія розвитку педіатрії в Україні

Реферат на тему:

“Історія розвитку педіатрії в Україні”

ПЛАН

Вступ

1. Зародження педіатрії на українських землях

2. Розвиток педіатрії в Україні як окремої науки

3. Важливі складові педіатрії в Україні

4. Сучасні проблеми та перспективи розвитку педіатрії в Україні

Список використаної літератури

Вступ

Кожний народ повноцінно живе і розвивається тільки у разі повноцінного забезпечення умов для росту і всебічного розвитку свого майбутнього – підростаючого покоління. Це може бути забезпечене лише за необхідних побутових умов і сучасного рівня медичного обслуговування.

Педіатрія – галузь клінічної медицини, яка вивчає причини виникнення, механізм розвитку, особливості клінічних проявів, лікування і профілактики захворювань в період дитинства з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей організму дитини.

1. Зародження педіатрії на українських землях

Початок розвитку педіатричних знань відноситься до глибокої давнини. Медичне обслуговування дітей проводилось з найдавніших часів існування людства на планеті. Пильна увага приділялась цьому питанню в часи Київської Русі, куди знання та досвід медичного обслуговування дітей проникали з Греції та Риму.

У стародавніх рукописах є чіткі поради щодо догляду і вигодовування дітей, лікування дитячих хвороб. Славнозвісний Гіппократ (460-372рр до н.е.) написав книгу “Про природу дитини”, в якій приділяв увагу особливостям росту і розвитку дитини, зокрема новонародженої дитини та дитини грудного віку.

Слід відзначити, що вчений помітив різницю між організмом дитини і дорослої людини не тільки в антропометричному плані та масі тіла, а й у реакції на різні подразники, у виникненні і проявах хвороб, їх перебігу.

Визначним ученим був узбецький лікар Авіценна. Серед його книжок найвидатнішими є “Канон медичної науки” і “Книга зцілення” (1010-1020рр.).

У “Каноні медичної науки” вчений детально зупиняється на вигодовуванні дітей, ставленні матері до своєї дитини, особливо раннього віку, що на його думку , допомагає формуванню характеру та здоров’я дитини, її загартовуванню. Докладно зупиняється на характеристиці різних хвороб у дітей, методах їх діагностики та лікування. Ця книга протягом багатьох століть була головним підручником для підготовки лікарів в європейських медичних школах.

У літописах згадуються лікарі-монахи – Пимен Постник, Агапіт, Кузьма Пантелеймон, Антоній. А лікаря-монаха Даміана вважали першим лікарем – педіатром.

Онука Володимира Мономаха Євпраксія займалася лікуванням при княжому дворі. Вона вийшла заміж за візантійського імператора і переїхала до Константинополя, де прийняла ім’я Зої.

У Візантії вона продовжувала займатися медициною і лікуванням. Євпраксія написала книжку грецькою мовою, в якій виклала весь свій досвід з медицини, і яка, по суті є медичною енциклопедією. Вона охоплює питання терапії, фармакології, акушерства, проблеми новонароджених дітей. Ця книга зберігається у Флоренції.

2. Розвиток педіатрії в Україні як окремої науки

І аж до другої половини ХІХ ст. педіатрія розвивалась поряд з акушерством і гінекологією.

Засновником педіатрії, як окремої науки, вважається Степан Хомич Хотовицький (1796-1889рр.), українець за походженням, професор медико-хірургічної академії в Петербурзі. Завдяки його наполегливим вимогам, педіатрія була відокремлена від акушерства в окрему науку.

В книзі “Педіатрика” (1847р.) С.Х. Хотовицький зазначав, що дитина – це не доросла людина в мініатюрі.

Організм дитини суттєво відрізняється від організму дорослої людини не тільки за розмірами, а й тим, що він постійно росте, розвивається і вдосконалюється. Це мають урахувати не лише батьки та родичі, а й ті, хто досліджує ріст, розвиток дитини, а також доглядає за нею.

Видатним педіатром був також українець за походженням О.А.Кисіль, який народився в Києві (1859-1938рр.) та закінчив Київський університет св..Володимира. Він опублікував величезну кількість наукових праць (понад 600), де були висвітлені питання туберкульозу, ревматизму, інфекційних хвороб у дітей.

Боротьбу з дитячою смертністю і роботу щодо підготовки лікарів-педіатрів на Україні проводив професор І.В.Троїцький (1856-1923рр.) Він є автором 150 наукових праць і декількох підручників з педіатрії, історії педіатрії та дитячої гігієни. Його “Курс лекцій з хвороб дитячого віку” (1887р), по суті, був першим повноцінним підручником з педіатрії в Україні. Учений працював у галузі антенатальної профілактики, гігієни дітей, з’ясування етіології та патогенезу дитячих інфекційних хвороб. Він довів вплив соціально-економічних умов на розвиток рахіту і рівень дитячої смертності, а також необхідність заходів щодо охорони здоров’я матері для нормального розвитку дитини.

В 70 роки ХІХ ст. починає свою науково-педагогічну діяльність Ніл Федорович Філатов.

Заслуга Н.Ф.Філатова перед світовою педіатрією в тому, що він значно випередив своїх колег лікарів – педіатрів у вивченні клініки дитячих хвороб, особливо гострих інфекційних захворювань дитячого віку. Філатов вперше почав лікувати дифтерійною сироваткою дітей, хворих на дифтерію. Майже всі праці Н.Ф.Філатова були видані іноземними мовами.

Першу в Україні кафедру дитячих хвороб було організовано в 1889 році при Київському університеті св.Володимира.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать