Вітаміни та їх вплив на здоров’я людини

План

1. Загальна характеристика вітамінів

2. Авітаміноз А

3. Авітаміноз В, (бері-бері)

4. Авітаміноз В2 (арибофлавіноз)

5. Авітаміноз РР (пелагра)

6. Авітаміноз С (скорбут)

7. Авітаміноз D (рахіт)

8. Авітаміноз К

9. Список літератури

1. Загальна характеристика вітамінів

Вітаміни — необхідні для життєдіяльності організму органічні сполуки різного хімічного походження, які містяться у продуктах харчування.

Умовно вітаміни позначають великими літерами латинського алфавіту: А, В, С, В, Е, К. Розрізняють жиророзчинні та водорозчинні вітаміни. На даний час виявлено декілька десятків вітамінів. Деякі з них одержують шляхом синтезу.

Організм людини потребує всіх вітамінів, оскільки ні один із них не може замінити іншого. Вони беруть участь у процесах асиміляції білків, жирів, вуглеводів, солей, діючи на біогенні стимулятори, причому кожний вітамін виявляє особливий вплив на організм.

В організмі вітаміни не виробляються. Основним джерелом вітамінів є їжа, яку споживає людина. У поживних речовинах здебільшого міститься один або декілька вітамінів і надзвичайно рідко — всі вітаміни разом. Ось чому для правильного розвитку організму необхідно вживати різноманітну їжу. Нестача вітамінів призводить до розладів різних функцій організму, відомих під назвою гіповітамінози та, авітамінози.

За походженням розрізняють такі форми гіпо- та авітамінозів:

· первинні, або екзогенні, переважно аліментарного поход­ження, внаслідок недостатнього вмісту в їжі того чи іншого вітаміну;

· вторинні, або ендогенні, зумовлені порушенням засвоєння вітамінів при достатньому вмісті їх у їжі, наприклад при тяжких ураженнях шлунково-кишкового тракту з порушенням всмоктування. Ендогенний гіпо- і (або) авітаміноз розвивається внаслідок тривалого вживання деяких лікувальних засобів (антибіотики, сульфаніламідні препарати, глюкокортикоїди), а також підвищеного руйнування вітамінів при загальних інфекціях (сепсис, пневмонії, скарлатина);

· гіпо- та авітамінози як наслідок відносної їх нестачі в їжі, наприклад, при вагітності, лактації, тяжкій праці, коли потреба організму у вітамінах підвищена.

За виразністю клінічної картини розрізняють певні форми авітамінозів (бері-бері, скорбут тощо), гіповітамінози, коли клінічна картина стерта, і стани безсимптомно перебігаючої нестачі вітамінів в організмі, які можна виявити лише лабораторним шляхом, дослідивши вміст вітамінів у крові, сечі чи тканинах організму.

У медичній практиці частіше трапляються гіповітамінозні стани, які виникають при частковій вітамінній недостатності й характеризуються легкими розладами самопочуття, кволістю, дратівливістю, схудненням, зниженням стійкості до інфекцій, особливо вірусної етіології.

До жиророзчинних належать вітаміни А, О, Е, К.

Вітамін А (ретинол) необхідний для рецепторів зорового аналізатора, підвищення гостроти нічного зору, підтримання нормального стану шкіри і слизових оболонок. Стимулює епітелізацію, попереджує ороговіння епітелію. Міститься він у тваринних жирах, молоці, жовтку яєць, печінці, шпинаті, моркві, капусті, гарбузах, зеленому горошку.

Вітамін D (ергокальциферол) регулює фосфорно-кальцієвий обмін і бере участь у процесах розвитку і окостеніння скелету. Міститься він у багатьох продуктах, а також у шкірі людини у вигляді провітаміну ергостерину. Під впливом ультрафіолетового проміння ергостерин перетворюється у вітамін D. Багаті на вітамін D вершкове масло, риб'ячий жир, яйця, капуста, баклажани.

Вітамін Е (токоферол) поліпшує живлення і скоротливу активність міокарда, попереджує мимовільні аборти та передчасні пологи, є антиоксидантом ліпідів (знижує прояви атеросклерозу). Міститься вітамін Е майже у всіх зелених овочах, кукурудзі, конопляній олії, житі, борошні, бобових.

Вітамін К (філохінолін, вікасол) забезпечує нормальне зсідання крові за рахунок стимуляції синтезу протромбіну у печінці. Міститься він у капусті, люцерні, помідорах, шпинаті. Вікасол — водорозчинний аналог вітаміну К.

До водорозчинних належать вітаміни групи В, вітаміни С, Р, Н.

Вітамін В1 (тіамін) має кардіотрофічну дію, особливо його кофермент кокарбоксилаза, який поліпшує енергетичний обмін у міокарді, діє нейтронно (нормалізує вуглеводневий обмін у нервовій тканині), впливає на активність холінестерази, знижує рівень цукру в крові. Тіамін у великій кількості міститься в оболонках зерен злаків, дріжджах, бобових, менше — у молоці й м'ясі, відсутній у борошні тонкого помелу, полірованому рисі. Добова потреба в тіаміні 2,5—3,0 мг.

Вітамін В2 (рибофлавін) нормалізує порушений обмін жирів, бере участь в обміні вуглеводів, амінокислот, заліза, у кровотворній діяльності кісткового мозку. Запобігає розвиткові дерматитів, стоматитів, кон'юктивітів, сприяючи процесам епітелізації і рубцюванню. Міститься в м'ясі, молочних продуктах, дріжджах. Добова потреба 2—4 мг.

Вітамін В3 (пантотенова кислота) входить до складу коензиму А, який бере участь у синтезі, активуванні й окисленні нейтральних жирів і жирних кислот. Сприяє утворенню ацетилхоліну— універсального медіатора нервової системи. Стимулює синтез кортикостероїдів. Міститься у печінці, м'ясі, бобових. Основне джерело пантотенової кислоти для організму — її синтез нормальною мікрофлорою кишок людини.

Вітамін В6 (піридоксин) забезпечує функцію серцевого м'яза, печінки, гемо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать