Захворювання щитовидної залози

Захворювання щитовидної залози

Як почувається людина, у якої хвора щитовидна залоза? Я наведу читачам рядки з листа від Олександри Яківни з міста Кривий Ріг - бабусі, яка хвилюється за свого онука: «...У 2006 році на УЗД у мого онука виявили збільшену щитовидну залозу, є кілька вузликів. Звертались і до ендокринолога, до невропатолога та інших лікарів, допомоги не отримали. А хлопець постійно скаржиться на «комок» у горлі, дуже погано спить, а то не може спати взагалі. Схуд, випадає волосся, дуже нервовий. А йому ж треба вчитись (він студент юридичної академії). Почув, що хтось зробив операцію, то хоче і собі, а я і батьки відмовляємо...». Пишуть до нас і Вікторія Іванівна з Чернігівської області та Ніна Григорівна з Рівненщини, які у своїх листах, дуже схожих, розповідають про свої страждання і поневіряння, у них лікарі не могли точно поставити діагноз, зрештою визначили - багатовузловий зоб. Наприклад, пані Вікторія пише: «...У минулому році хірург поставив діагноз змішаний зоб. На УЗД через півроку - багатовузловий зоб... Які мені пити ліки? А ще один лікар сказав, що в мене взагалі порушень щитовидної залози немає. Я розгубилась...».

Ці приклади застерігають, як важливо вміти розпізнати хворобу, тобто знати симптоми захворювання, аби звернутися до лікаря і вчасно почати лікування. Кожне захворювання щитовидної залози - базедова хвороба, ендемічний зоб, багатовузловий зоб, дифузний токсичний зоб тощо - потребує, як кажуть, своїх методів і засобів лікування. Адже ніколи не лікували збільшену щитовидну залозу з гіперфункцією тими самими ліками, що мікседему, тобто гіпофункцію.

ВУЗЛИ?

Найчастіше хворих непокоять так звані вузли на щитовидній залозі. Можливо тому, що їх лякають - мовляв, ці вузли обов'язково перетворяться на онкологічні пухлини, тому їх обов'язково треба негайно видаляти оперативним шляхом. Але вчені з інших країн світу, зокрема й досвідчені ендокринологи, не схильні до такої думки, отже і не оперують вузлуватий зоб, а впевнені, що це захворювання потрібно лікувати. Я також схиляюсь до такого висновку, адже в Україні є величезна кількість рослин, що здатні «розсмоктувати» ті вузли. У нас в «Зеленій планеті» є навіть готові ліки, виготовлені з набору таких цілющих трав, і називаються вони Антинодум («нодум» - вузол, «анти» - проти, отже - проти вузла).

АНТИНОДУМ (Ашіпосіїїт) - засіб з лікарських рослин, має протипухлинну дію, сприяє розсмоктуванню вузлуватих утворень у залозистих тканинах (молочна, щитовидна, передміхурова залози, яєчники, матка тощо), що виникли в одному з органів. Застосовується у комплексному лікуванні мастопатій, вузлуватої форми зобу, фіброміоми матки, аденоми передміхурової залози. Внаслідок тривалого лікування спостерігається стійкий позитивний результат.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ: 1. Вузлуватий зоб (у поєднанні зі Струміном). 2. Фіброзно-кістозні та аденоматозні мастопатії (у поєднанні з Фіброманом). 3. Аденома простати (у поєднанні з Простаденом).

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ: по 5 крапель з двома столовими ложками теплої води З рази на день за 15-30 хв. перед вживанням їжі та четвертий раз - на ніч.

Якщо вузли за допомогою Антинодуму розсмоктуються надто повільно, замінюємо його на сильніші ліки - Туморан.

ТУМОРАН (Титогап) - засіб з лікарських рослин Туморан

- специфічний засіб, що має цитостатичну дію. Різноманітні пухлини виникають унаслідок порушення функціонування імунної системи організму, яка втрачає здатність розпізнавати та знищувати нетипові клітини, що утворилися під дією різних мутагенних факторів (радіонукліди, вільні радикали, хімічні речовини тощо), а також внаслідок травм і запальних процесів. Такі нетипові клітини швидко діляться і розростаються. Туморан гальмує розвиток і поділ нетипових клітин (неоплазми)

- відбувається блокування мітотичного поділу таких клітин. Туморан має виражену цитостатичну дію при монотерапії та в поєднанні з іншими лікарськими засобами.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ: 1. Ущільнення в різних тканинах усього організму. 2. Доброякісні новоутворення: кісти різної локалізації (разом з Кістоліком, Аднексаном); фіброзні патології - мастопатії (у поєднанні з Мастоденом), фіброміоми (разом з Фіброманом); аденома простати (разом із Простаденом); вузлова форма зоба (разом із Струміном), лімфогранулематоз (у поєднанні з Лімфограном). 3. Для підсилення розсмоктувальної, протизапальної та знеболюючої дій інших лікарських засобів.

Можливе застосування Туморану разом з онкостатиками, а також променевою та хіміотерапією - як допоміжного засобу для лікування злоякісних пухлин (навіть із метастазами), а також у комплексі з фітопрепаратами (Болиголов, Антинодум, Бластин) відповідно до причини та локалізації захворювання.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ: Туморан приймати по 5 крапель, а разом з іншими засобами - по 2 краплі з двома столовими ложками теплої води З рази на день за 15-30 хв. перед вживанням їжі та четвертий раз - на ніч.

А взагалі в народній медицині для лікування вузлуватого зобу завжди користувалися рослинами. Зокрема, одна з них поширена й донині по усій Україні - це перстач сріблястий (РоіепіШа ащепіеа, рос. - папчатка серебрисгпая).

Ліки з перстачу сріблястого

Одну столову ложку подрібненої рослини залити однією склянкою горілки, настоювати два тижні в затемненому місці, збовтуючи кожного дня згори униз, тоді процідити і вживати по 10 крапель чотири рази на день за ЗО хвилин до вживан