Гострі пневмонії

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ

Реферат

З педіатрії

На тему: Гострі пневмонії

Виконала: студентка групи Ф-31

Улітько Вікторія

Лубни 2009

1. Гострі пневмонії

1.1 Класифікація пневмоній

Пневмонія (запалення легень) — гостре інфекційне захворювання легеневої паренхіми, що діагностується за синдромом дихальних розладів і (або) фізичними даними, а також інфільтративними змінами на рентгенограмі.

За зв'язком з попередньою респіраторною інфекцією виділяють 2 групи пневмоній: первинні й вторинні. При первинній пневмонії патологічний процес розвивається в легеневій тканині й класифікується як основне захворювання; при вторинній — ускладнює інші хвороби легень (хронічні) або захворювання інших органів. II. За походженням:

Позалікарняна (амбулаторна).

Нозокоміальна (госпітальна) пневмонія:

а) що розвинулася через 48—72 год перебування в стаціонарі;

б) що розвинулася через 48—72 год після виписки.

3.Вентиляційна:

а)рання — перші 72 год ШВЛ;

б)пізня — 4 доби ШВЛ і більше.

При імунодефіциті.

У немовлят:

а)внутрішньоутробна (вроджена) — пневмонія, що розвинулась у

перші 72 год життя;

б)постнатальна (набута) — позалікарняна та лікарняні. 1/7. За клініко-рентгенологічною формою:

Вогнищева (вогнищево-зливна).

Сегментарна (моно-, полісегментарна).

Крупозна.

4.Інтерстиціальна.

IV.За локалізацією:

Однобічна.

Двобічна.

Дифузна (легеня, частка, сегмент).

V.За тяжкістю:

Неускладнена.

Ускладнена:

а)токсичні;

б)гнійні:

легеневі: деструкція, абсцес, плеврит, піопневмоторакс;

позалегеневі: остеомієліт, менінгіт, пієлонефрит, отит тощо.

VI.Перебіг захворювання:

Гострий (до 6 тиж).

Затяжний (від 6 тиж до 6 міс).

Приклад діагнозу: Пневмонія: первинна, позалікарняна, вогнищева, правобічна (S3), неускладнена, гострий перебіг.

1.2 Етіологія пневмоній і вибір антибактеріальної та противірусної терапії

Пневмокок (S. pneumoniae) зберігає провідну роль в етіології даного захворювання —- 60—90 % випадків пневмоній у дітей. На другому місці гемофільна паличка (Н. influenzae)— 15—20 % випадків. На третьому — мораксела (Moraxella catarrchalis) — 5—10 % випадків. У 15—20 % дітей гостра пневмонія обумовлена мікоплазмами. У 25 то хворих серологічно підтверджується хламідійна інфекція. Наявність первинно-вірусної пневмонії в дітей у даний час піддається сумніву, Роль вірусної інфекції полягає в пошкодженні епітелію верхніх дихальних шляхів, порушенні мукоциліарного кліренсу, пригніченні імунних механізмів захисту, що полегшує розвиток бактеріальної інфекції легень. Але описані, переважно у дітей молодшого віку, вірусні пневмонії, які пов'язані з цитомегаловірусом, респіраторно синцитіальним, аденовірусом, вірусом грипу та парагрипу.

Фактори ризику: недавня абдомінальна операція, аспірація (анаероби)і кома, травма голови, цукровий діабет, хронічна ниркова недостатність, гри її, «внутрішньовенні наркомани» (S. aureus); високі дози стероїдів, цитостати ки, нейтропенія (Legionella spp., P. aeruginosa, Aspergillus spp.); тривале п«ребування у відділенні інтенсивної терапії, лікування кортикостероїдами, антибіотиками, бронхоектази, муковісцидоз (P. aeruginosa, Enterobacter spp., Acinetobacter spp.)-

У лікуванні хворих на пневмонії бактеріальної природи використовують цефалоспорини III—IV поколінь або ванкоміцин у поєднанні з аміноглікозидами (нетиміцин, амікацин). При пневмоцистній етіології — котримоксазол у великих дозах. При грибковій інфекції — протигрибкові препарати (флюконазол, амфотерицин В). При вірусних пневмоніях антибіотикотерапія неефективна, на перший план виступає посиндромне лікування. У разі тяжкого перебігу грипозної пневмонії доцільним є внутрішньом'язове введення протигрипозного гаммаглобуліну № 3—4 з інтервалом 1—2 дні, інтерферону у віковій дозі, при цитомегаловірусній інфекції — введення ганцикловіру. Тривалість терапії становить не менше ніж 3 тиж, при протозойній і грибковій пневмоніях — 4—6 тиж і більше.

Оптимальна тривалість терапії при всіх формах гострої пневмонії повинна бути достатньою для пригнічення життєдіяльності збудника, елімінацію якого завершують імунологічні механізми. При адек ватному виборі антибіотика і швидкому настанні ефекту буває достатньо 6—8 днів терапії. Про повний ефект ми говоримо, якщо зниження температури тіла нижче ніж 38 °С відбулося через 24—48 год при неускладненій і через 3—4 доби при ускладненій пневмонії. Частко вий ефект — це збереження фебрильної температури тіла після закін чення зазначених термінів при зниженні ступеня токсикозу, задиш ки, поліпшенні апетиту, відсутність негативної рентгенологічної ди наміки. При неускладнених пневмоніях краще використовувати оральні засоби. Якщо терапія була почата з парентерального введен ня ліків, після досягнення клінічного ефекту варто перейти на оральні препарати (ступеневий метод). Профілактичне призначення проти грибкових препаратів не виправдане.

1.3 Клінічна діагностика вірусних пневмоній та спричинених інфекційними агентами, що рідко зустрічаються

Діагноз вірусної пневмонії підтверджується такими даними: попи тивні результати імунофлуоресцентного методу за відбитками зі сли зової оболонки носа, виявлення н

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать