Променеві ознаки пухлин легенів

РЕФЕРАТ

ТЕМА: Променеві ознаки пухлин легенів

План

Вступ

Класифікація

Центральний рак легені

Бронхіолоальвеолярний рак

Верхівковий рак

Метастатичні пухлини легенів

Доброякісні пухлини

Література

Вступ

В структурі загальної онкопатології рак легенів займає друге місце після раку шлунку, а серед чоловіків вийшов на перше місце (60-90% хворих помирають протягом першого року з моменту встановлення діагнозу із-за задавненості процесу). Це обумовлено несвоєчасною діагностикою: від 3 місяців до року пацієнти лікуються з приводу помилкового діагнозу туберкульозу, пневмонії або інших хвороб. В 2/3 всіх випадків рак легені локалізується в верхній частці. Ця закономірність зберігається як для периферичного, так і для центрального раку. Але нерідко із-за схожості рентгенологічної картини центрального раку та деяких форм туберкульозу легенів, при локалізації пухлини в верхній частці ставиться діагноз туберкульозу. А при нижньочастковій чи середньочастковій локалізації ставиться діагноз пневмонії. Але при туберкульозі, як і при пневмонії, зміни переважають на периферії, а при раці, навпаки, вони нарастають до кореня легені.

Класифікація

Широкого визнання набула класифікація раку по Ю.М. Соколову (1956), яка побудована на анатомо-рентгенологічних даних. По цій класифікації виділяють наступні види раку:

центральний;

периферичний;

верхівковий;

міліарний карциноз;

медіастинальний.

Але враховуючи, що верхівковий рак це периферичний рак відповідної локалізації, а міліарний карциноз та медіастинальний рак - це прояви метастазів раку легені гематогенного (в першому випадку) і лімфогенного (в другому випадку) розповсюдження, в сучасному поділі первинного раку легенів виділяють тільки три форми:

центральний;

периферичний;

бронхіолоальвеолярний.

Центральний рак легені в

Центральний рак легенів має відносно прихований перебіг і часто пізно діагностується. Клінічні прояви його пов’язані зі стадією розвитку пухлини, яка приводить до порушення зовнішнього дихання, дренажної функції бронху або запальної реакції прилеглих тканин. До перших симптомів раку легені відноситься кашель (у 89% хворих), який частіше буває сухим або з відходженням мокротіння. В деяких випадках рак проявляється вперше задухою. Вираженість цього симптому залежить від характеру росту пухлини та калібру задіяних бронхів. Загальна слабкість, зменшення маси тіла та підвищення температури тіла є проявами інтоксикації і спостерігаються у 79-100% хворих. Їх вираженість пропорційна стадії патологічного процесу та супутньому запаленню. Кровохаркотіння, яке пов¢язане з розпадом пухлини та проростанням судинних стінок, залежить від розмірів ракового вузла і спостерігається у 40-50% хворих.

Променева діагностика центрального раку складається із виявлення самої пухлини, розповсюдженості пухлинного процесу та його ускладнень. Встановлено, що середній час подвоєння об¢єму пухлинного вузла легені складає біля 120-140 діб. Якщо прийняти за увагу, що пухлина виникає з однієї злоякісної клітини, то для того, щоб утворився пухлинний вузол діаметром 1 см, коли його можна виявити, необхідно 30 періодів подвоєння (1подвоєння - 4 місяця, тому це 10 років). Пухлина може рости в просвіт бронху (ендобронхіально), назовні (екзобронхіально), а також повздовж бронхіальних стволів (перибронхіально).

При ендобронхіальному рості пухлина поступово звужує просвіт бронху, що викликає недостатність надходження повітря в відповідний сегмент легені і виникненню в ньому гіповентиляції. Ця ділянка на фоні повітряної легені стає менш прозора, що краще проявляється на вдиху при рентгеноскопії. При подальшому рості пухлини виникає клапанна емфізема, яка рентгенологічно краще проявляється на видиху збідненням судинного рисунка. Коли просвіт бронху повністю перекривається пухлиною розвивається ателектаз з оточуючим його запаленням (рис.1,2,3).

Справа в тому, що в ділянці легені, яка спалася, дія еластичної тяги приводить до розширення невеликих бронхів, артерій, вен та капілярів, що викликає збільшення кровонаповнення. Тому рано чи пізно в зоні ателектазу виникає запалення (рис.4). Враховуючи неспецифічність рентгенологічного зображення центрального раку легені на ранніх етапах розвитку, велике значення в діагностиці цієї форми набуває бронхоскопія, яка не тільки дає можливість встановити причину бронхостенозу, але і дозволяє отримати матеріал для морфологічного підтверждення діагнозу. Але для проведення диференційної діагностики виконують і бронхографію. Так ознаками пухлини, яка не повністю закриває просвіт бронху, на бронхограммі є дефект заповнення різної форми та довжини (в залежності від розмірів вузла та його конфігурації). При повній обтурації бронху спостерігається симптом „культі" чи „ампутації".

При екзобронхіальному рості пухлини (рис.5) на початку захворювання немає ні клінічних ні рентгенологічних проявів. Поки діаметр вузла не стане більше діаметру великих гілок легеневої артерії чи вени, він не диференцюється. По мірі розвитку пухлини і інфільтрації стінки бронху також виникають гіповентиляція, клапанна емфізема і ателектаз. Їх рентгенологічні ознаки такі ж самі, як і при ендобронхіальному рості пухлини, але в даному випадку ще візуалізується тінь екзобронхіального раку. При КТ дослідженн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать