Променева анатомія молочної залози

Реферат

Тема: "Променева анатомія молочної залози"

Вступ

Молочні залози жінок – це парні шкірні утворення на передній поверхні грудної клітки. Це складна альвеолярна залоза зовнішньої секреції. Всередині вона складається з часток жирової тканини, в якій розташована залозиста тканина з молочними ходами (каналами), які, з'єднуючись, переходять у вивідні протоки, що відкриваються зовні через сосок МЗ. Розвиток МЗ, їхня секреторна функція регулюються гормонами гіпофізу та яєчників. Виділяють 4 типи нормальних МЗ: ювенільний, ранній репродуктивний, передменопаузальний та постменопаузальний.

Скелетотопія : МЗ розташовані на передній грудній стінці між ІІІ ребром зверху, VII – знизу, linea parasternalis – медіально та linea axillaris anterior – латерально.

Фізіологія МЗ . У передменструальному періоді спостерігається набряклість і розпушення внутрішньодолькової тканини. Вона набуває широкопетлистість, містить помірну кількість клітинних елементів. Число залозистих ходів збільшено і просвіт їх широкий. Під час менструації відбувається клітинна інфільтрація внутрішньодолькової тканини. Набряклість виникає внаслідок рясного скупчення лімфоцитів, плазматичних кліток; інфільтрація особливо сильна навколо великих ходів. У просвіті залозистих ходів містяться жирові краплі, а в більш великих ходах – безліч еритроцитів. У після менструальному періоді зміни внутрішньодолькової сполучної тканини зникають, і тому залозисті поля різко відмежовані від навколишньої тканини. Клітинна інфільтрація залишається в залозистих полях, але зникає навколо великих ходів; залозисті просвіти в часточці різко звужені; оболонка альвеол (membrana propria) широка, гомогенна.

Рентгенологічна анатомія молочної залози

На мамограмах чітко контрастуються всі структури МЗ. Шкіра видна у вигляді однорідної темної смужки шириною 0,5–2 мм. Під нею розташована жирова клітковина, шар якої повільно розширюється від ареолу до базису залози. На фоні клітковини вимальовуються тіні кровоносних судин та зв¢язки Купера. Основну частину рентгенівського знімку займає зображення сполучної тканини та її залозисті елементи (рис. 7.3). У молодих жінок сполучений тканинний комплекс дає тінь у вигляді трикутника, який повернутий верхівкою до соску і має випуклі контури. З віком однорідна і інтенсивна тінь «залозистого трикутника» стає негомогенною у зв¢язку із світлими прошарками жирової тканини. Клімактеричний і постклімактеричний періоди характеризуються поступовою атрофією залозистої тканини і заміщенням її жировою тканиною.

У жінок віком від 20 до 30 років (ранній репродуктивний тип МЗ) реєструється виражений залозистий трикутник або на півовал, який повністю займає МЗ. Тіньова лінія шкіри товщиною від 1 до 2 мм простежується на всьому протязі, підшкірна жирова клітковина прозора, має товщину до 2 см. У жінок 30–45 років (передменопаузальний тип МЗ) рентгенологічно зменшується об¢єм залозистих тканин МЗ, структура стає менш однорідною, з¢являються осередки жирових включень. Залозисті тканини займають 2/3 (рідше) або 1/2 (частіше) МЗ з локалізацією у верхньозовнішніх квадрантах, збільшується кількість жирової тканини, більш чітко видні тіні судин, лінійні тіні центральних молочних протоків. Підшкірна клітковина становить 2–3 см. У жінок віком від 45 до 60 років (постменопаузальний тип МЗ) рентгенологічно на всьому протязі в МЗ простежується жирова тканина, тіні судин, великі молочні протоки, підшкірно-жирова клітковина зливається з жировими тканинами МЗ.

При дуктографії розрізняють чотири основних варіанти будівлі молочних проток:

1) крупнопітльова будівля;

2) дрібнопітльова (ці два варіанти зустрічаються найчастіше);

3) протоки рясно анастомозують між собою, створюючи враження єдиної пітльової мережі;

4) магістральна і розсипна будівля (створює враження ізольованих мереж).

Ультразвукова анатомія молочної залози

УЗД молочних залоз проводиться в першій фазі менструального циклу (до 12 дня, виключення – підозра на РМЗ, коли УЗД проводиться незалежно від дня циклу). Є більш чутливим методом у жінок молодого віку, у МЗ яких переважає більш щільна сполучна тканина.

На сонограмах визначаються наступні структури МЗ:

1. Шкіра.

2. Підшкірна клітковина.

3. Паренхіма залози.

4. Зв¢язки Купера.

5. Ретромамарна клітковина.

6. Грудний м¢яз.

7. Ребра.

8. Плевра.

9. Лімфатичні вузли.

Жирова тканина має низьку ехогенність. Ехогеннісь залозистої тканини коливається залежно від гормонального фону та фази менструального циклу.

У жінок віком до 20 років (ювенільний тип МЗ) і від 20 до 30 років (ранній репродуктивний тип МЗ) сполучнотканинні структури (зв¢язки Купера, фасції, інтерлобарна фібрилярна тканина) диференціюються погано; шкіра представлена тонкою гіперехогенною лінією товщиною від 0,5 до 2 см, а залозиста тканина займає всю масу МЗ – гіперехогенна з неоднорідними дрібними гіпоехогенними включеннями

Підшкірна жирова клітковина має товщину від 0,5 до 3 см. Залозиста тканина, яка не містить жирових дольок, визначається як гомогенно щільна, зі слабо вираженою підшкірною та ретромамарною жировою клітковиною. У жінок 30–45 років (передменопаузальний тип МЗ) характерно заміщення залозистої тканини жировою, що візуалізується у вигляді гіпоехогенних овальн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать