Вплив вітамінів на організм людини

Міністерству освіті і науки України

Івано-Франківський природничо-математичний ліцей

Реферат на тему

“Вплив вітамінів на організм людини”

Підготувала:

ліцеїстка 31гр.

Трощинська Л.В.

Івано-Франківськ

2008р

1. ВІТАМІНИ. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Вітаміни, (лат. vita — життя) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Люди і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею.

У порівнянні з основними живильними речовинами - білками, жирами, вуглеводами і мінеральними солями - вітаміни потрібні організму в досить незначних кількостях: усього трохи сотих часток міліграма в добу. Але і в цих малих кількостях вони сприятливо впливають на обмін речовин, стимулюють правильний ріст, розвиток, розмноження, позитивно впливають на загальний стан, підвищують опірність різним хворобам, зміцнюють скелет, м'язову, кровоносну й іншу системи організму, причому діють вони взаємозв’язана.

В даний час відомо понад 30 вітамінів. Позначаються вони прописними буквами латинського алфавіту: A, B, C і т.д. Особливо велике значення для тварин і людини мають вітаміни A, B, C, D, E, недостатність яких спостерігається найчастіше і спричиняє до захворювання авітамінозом і гіповітамінозом.

Майже всі вітаміни організм одержує у готовому вигляді, переважно з рослинної їжі, крім вітаміну К, який синтезується у печінці і деяких груп В, що синтезуються в кишечнику.

Значення вітамінів для організму. Нині добре відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, або авітаміноз) або надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання. Добова потреба людини у вітамінах значною мірою залежить від її віку, роду занять, маси тіла, статі, загального стану здоров'я тощо.

Вітаміни поділяються на:

- водорозчинні: В₁ (тіамін), B₂ (рибофлавін), B₃ (нікотинамід, нікотинова кислота), B₄ (аденін), В₅ (пантотенова кислота), B₆ (піридоксин, піридоксаль, піридоксамін), B₈ (Інозитол), B₉ (фолієва кислота), B₁₀ (параамінобензойна кислота), B11 (BC) (холін), B₁₂ (кобаламін), С (аскорбінова кислота), H (B₇ ) (біотин);

- жиророзчинні: А (ретинол), D₂ (кальциферол), D₃ (холекальциферол), Е (бета-каротин), К₁ (філохінон).

2. ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

2.1 Тіамін(В1)

ТіамінВітамін B1
C12 H17 N4 OS
Тип:	водорозчинний
Користь для організму:	обмін речовин, енергія робота м’язів
Міститься у продуктах:	печінка, продукти грубого помелу, картопля, бобові
Норми споживання
Для дітей (7 років)	1,0 міліграмів
Для чоловіків	1,6 міліграмів
Для жінок	1,3 міліграмів

Тіамін (вітамін B₁ , аневрин) — водорозчинний вітамін. Активною формою (коферментом) даного вітаміну є кокарбоксилаза. В організмі не накопичується, а потрапляє з їжею. Цей вітамін надходить в основному з рослинними продуктами: неочищеним рисом, борошном грубого помелу, горохом тощо. Значна кількість його міститься в дріжджах (пивних), а також в органах тварин — печінці, нирках, м'язі серця, мозку.

Біологічна роль тіаміну полягає в регуляції обміну вуглеводів, процесів декарбоксилювання піровиноградної кислоти (ПВК), він необхідний для біосинтезу ацетилхоліну, забезпечує нормальну роботу ЦНС, серцево-судинної (ССС), ендокринної і травної систем, сприяє росту, покращує розумову діяльність.

Недостатність вітаміну В₁ в організмі характеризується накопиченням недоокислених продуктів (ПВК у сечі і крові), пригніченням біосинтезу ацетилхоліну, розвитком поліневриту. Найчастіше гіповітаміноз В₁ поєднується з дефіцитом інших вітамінів (В₂ , В₆ , В₁₂ , РР) і проявляється збудливістю, подразнювальністю, порушенням сну зі зниженням працездатності, розсіяністю, болями у ногах, швидкою втомою, периферійними поліневритами, судомами. У тяжких випадках розвиваються паралічі, ураження ССС (тахікардія, задишка, приглушення серцевих тонів, хвороби органів травлення, різке погіршення апетиту, нудота, закрепи).

Гіповітамінозу В₁ сприяє алкоголізм, вуглеводна дієта, стан зв‘язаний з порушенням засвоєння вітаміну і підвищеною потребою в ньому (вагітність, інфекційні захворювання, хронічний алкоголізм і т.д.), напружена нервово-психічна діяльність, дія шуму, вібрації, перегрівного мікроклімату.

Ознаки В1 – гіповітамінозу: головний біль, неврастенічні синдроми, болі в області серця, тахікардія, зниження апетиту, зниження тонусу кишечника, порушення нервової системи, підвищена втома.

Клінічно виражені форми гіповітамінозу В₁ визначають як хворобу бері-бері з трьома формами: волога (ураження ССС), суха (ураження ЦНС) і дитяча (з гострим початком і тяжким перебіго

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать