Фізична реабілітація при гіпертонічній хворобі

Зміст

Вступ

Розділ І. Опис хвороби

1.1. Причини виникнення і клінічна течія гіпертонічної хвороби

1.2. Ступені, форми і симптоми ГХ

Розділ ІІ. Фізична реабілітація при гіпертонічній хворобі

2.1. Механізми лікувальної дії фізичних вправ

2.2. Основні принципи лікування і реабілітації хворих ГХ

2.3. Комплекс вправ при ГХ

Розділ ІІІ. Удосконалення професійної підготовки студентів інституту фізичної культури та реабілітації

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Гіпертонічна хвороба — це хронічне захворювання, що вражає різні системи організму, що характеризується підвищенням артеріального тиску вище за норму, найпоширеніше захворювання серцево-судинної системи. Встановлено, що страждаючі гіпертонічною хворобою складають 15 — 20% дорослого населення за даними різних епідеміологічних досліджень. ГХ досить часто приводить до інвалідності і смерті. В основі захворювання лежить артеріальна гіпертензія. Артеріальна гіпертензія є одним з головних чинників ризику розвитку ІБС, мозкового інсульту і інших захворювань.

Тема нашої роботи – Фізична реабілітація при гіпертонічній хворобі.

Актуальність полягає у тому щоб розглянути реабілітацію при цій хворобі, адже Гіпертонічна хвороба знаходить неухильну тенденцію до зростання і зв'язано це, перш за все з тим, що гіпертонічна хвороба — це хвороба цивілізації, її негативних сторін (зокрема, інформаційного буму, збільшеного темпу життя, гіпокінезії і ін.). Все це викликає неврози, у тому числі серцево-судинні, негативно впливаючи на організм і його регуляторні механізми, у тому числі на регуляцію судинного тонусу. Крім цього, неврози і стреси ведуть до зайвого викиду в кров катехоламинів і тим самим сприяють розвитку атеросклерозу.

Розділ І. Опис хвороби

1.1 Причини виникнення і клінічна течія гіпертонічної хвороби

Причинами виникнення гіпертонічної хвороби є атеросклерозні поразки периферичних судин і порушення нейроендокринної регуляції.

Повної ясності в розумінні етіології гіпертонічної хвороби немає. Зате добре відомі чинники, сприяючі розвитку захворювання:

— нейропсихічне перенапруження, емоційний стрес

— спадково-конституційні особливості

— професійні шкідливості (шум, напруга зору, підвищена і тривала концентрація уваги) надмірна маса тіла і особливості харчування (надмірне споживання солоної і гострої їжі) зловживання курінням і алкоголем вікова перебудова регуляторних механізмів (юнацька гіпертонія, клімакс у жінок)

травми черепа

гіперхолестеринемія

хвороби нирок

атеросклероз

алергічні захворювання і ін.

Оскільки рівень АТ визначається співвідношенням серцевого (хвилинного) викиду крові і периферичного судинного опору, патогенез ГХ формується унаслідок зміни цих двох показників, який можуть бути наступними:

підвищення периферичного опору, обумовлене або спазмом, або атеросклерозною поразкою периферичних судин;

збільшення хвилинного об'єму серця унаслідок інтенсифікації його роботи або зростання внутрішньосудинного об'єму циркулюючої крові (збільшення плазми крові через затримку натрію);

поєднання збільшеного хвилинного об'єму і підвищення периферичного опору.

Незалежно від клінічного і патогенетичного варіантів перебігу гіпертонічної хвороби підвищення АТ приводить до розвитку артеріосклерозу трьох основних органів: серця, головного мозку, нирок. Саме від їх функціонального стану залежать течія і результат гіпертонічної хвороби.

1.2 Ступені, форми і симптоми ГХ

В останньому варіанті класифікації артеріальної гіпертензії, рекомендованої експертами ВОЗ (1962, 1978, 1993, 1996), передбачається виділення трьох стадій артеріальної гіпертензії (АГ), яким передує прикордонна гіпертензія (лабільна або транзиторна гіпертензія) трьох ступенів тяжкості.

I . Класифікація по рівню АТ:

— нормальний АТ — нижче 140/90 мм рт. ст.;

— прикордонна АГ — АТ знаходиться в межах 140/90 — 159/94 мм рт. ст.;

- артеріальна гіпертензія — АТ дорівнює 160/95 мм рт. ст. і вище.

II . Класифікація по етіології:

— первинна артеріальна гіпертензія (гіпертонічна хвороба);

— вторинна (симптоматична) гіпертензія.

По характеру прогресування симптомів і тривалості гіпертонічної хвороби (ГХ) виділяють: доброякісну ГХ (поволі прогресуюча, або не прогресуюча) і злоякісну ГХ (швидко прогресуюча). Виділяють також ГХ кризової і некризової течії. Існує, крім того, розподіл гіпертонічної хвороби на три основні ступені: легку (м'яку), помірну і важку — з урахуванням вираженості і ступеня стійкості підвищення АТ. Для кожного з цих трьох ступенів характерні свої межі підвищення діастоли АТ: 90/100, 100/115, 115 мм рт. ст. відповідно.

Центральним симптомом — синдромом артеріальної гіпертонії — є підвищення АТ, що виміряється слуховим методом, по Короткову, від 140/90 мм рт. ст. і вище. Основні скарги: головні болі, запаморочення, порушення зору, болі в області серця, серцебиття. Скарги у хворих можуть бути відсутні. Для захворювання характерна хвилеподібна течія, коли періоди погіршення зміняються періодами відносного благополуччя. ГХ може привести до ряду ускладнень: серцевої недостатності, ІБС, інсульту, ураженню нирок. Течія ГХ у багатьох хворих ускладнюється гіпертонічни

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать