Нейрохірургічне лікування та вторинна профілактика компресійного рубцево-спайкового епідуриту після поперекових мікродискектомій

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

імені академіка А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ”

ТАРАСЕНКО ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 616.8-089:616.832.95:616.721.1-089.168.1-06-034

НЕЙРОХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ТА ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА

КОМПРЕСІЙНОГО РУБЦЕВО-СПАЙКОВОГО ЕПІДУРИТУ

ПІСЛЯ ПОПЕРЕКОВИХ МІКРОДИСКЕКТОМІЙ

14.01.05 — нейрохірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ — 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дискогенні нейрокомпресійні синдроми поперекового відділу хребта є однією з основних причин вертеброгенних больових синдромів і, як правило, потребують нейрохірургічного втручання. В загальній структурі нейрохірургічної захворюваності в Україні дискогенні радикуліти в останні роки займають друге місце після ЧМТ та складають 10-12% госпіталізованих хворих. Не дивлячись на впровадження малоінвазивних технологій, зокрема пункційних та ендоскопічних, з позаканальним підходом до грижі диску, поперекові мікродискектомії залишаються „золотим” стандартом в лікуванні дискогенних нейрокомпресійних синдромів поперекового відділу хребта (M.J. Yasargil, 1977; W. Caspar, 1977; F. Loew, W. Caspar, 1978; R.W. Williams, 1978, 1986, 1991; D.H. Wilson, J. Kenning, 1979; D.H. Wilson, 1981; T.D. Lowel et al., 1995; A.Kulali, K.von Wild, 1995; М.Є. Поліщук із співавт., 1997, 1998; Є.Г. Педаченко із співавт., 1998; J.A. McCulloch, P.H. Young, 1998; G. Schwetlick, 1998; G.F. Findlay et al., 1998; M.R. Quigdley et al., 1998; К.Б. Певзнер із співав., 1999; M. Smith, 2000; E. Kast et al., 2000; R. Oeljeschlager,G. Lanner, 2000; C.M. Choi et al., 2000 та ін.). За даними Національного інституту здоров’я в США кожен рік виконують 400.000 таких операцій.

Однією з основних проблем в лікуванні дискогенних нейрокомпресійних синдромів поперекового відділу хребта залишаються незадовільні результати лікування, обумовлені рядом чинників, серед яких важливу роль відіграє рубцево-спайковий епідурит (перидуральний фіброз) (H. Baba, Q. Chen, 1995; R.G. Cooper et al., 1995; G.R. Cybulsky, 2005). За даними різних авторів, післяопераційний компресійний рубцево-спайковий епідурит є причиною від 2 до 18% реоперацій (R.G. Cooper et al., 1995; G.R. Cybulsky, 2005; M.D. North, 2005).

В останні роки вважається перспективним застосування методів профілактики розвитку компресійного рубцево-спайкового епідуриту під час поперекових мікродискектомій за рахунок застосування різних біологічних субстратів (J.Y. Lee et al., 2006; G.E. Tatsui et al., 2006). Одним з найбільш перспективних визнано застосування гідрофільних гелів під час проведення поперекових мікродискектомій (N. deTribolet et al., 1998; H.P. Richter et al., 2001). Проте, ефективність подібних лікувально-профілактичних втручань не визначена, не простежені найближчі та віддалені результати лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно ініціативної теми в ДУ „Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України” у 2004 році №В/І.К.ІН.02.04 та напрямку наукових досліджень відділення спінальної лазерно-ендоскопічної нейрохірургії ДУ “Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України”.

Метою дослідження є підвищення ефективності лікування дискогенних поперекових нейрокомпресійних синдромів за рахунок удосконалення технології мікродискектомії в поперековому відділі хребта із попередженням розвитку компресійного рубцево-спайкового епідуриту.

Завдання:

1. Провести аналіз несприятливих результатів поперекових мікродискектомій із визначенням питомої ваги компресійного рубцево-спайкового епідуриту в структурі синдрому невдало оперованого хребта.

2. Вивчити особливості розвитку компресійного рубцево-спайкового епідуриту після поперекових мікродискектомій.

3. Вивчити інформаційну значущість інструментальних методів діагностики компресійного рубцево-спайкового епідуриту та визначити оптимальний алгоритм діагностики.

4. Удосконалити технологію мікродискектомії в поперековому відділі хребта з метою профілактики післяопераційного компресійного рубцево-спайкового епідуриту.

Об’єкт дослідження – дискогенні нейрокомпресійні синдроми поперекового відділу хребта, ускладнені рубцево-спайковим епідуритом.

Предмет дослідження – використання гідрофільних поліакриламідних гелів, які не резорбуються, під час проведення мікродискектомії на поперековому рівні.

Методи дослідження:

1. Загальноклінічне та неврологічне дослідження.

2. Сучасні методи нейровізуалізації: МРТ з метою верифікації дискогенних нейрокомпресійних синдромів поперекового відділу хребта, а також МРТ з контрастом для верифікації рубцево-спайкового епідуриту.

3. Катамнестичне дослідження з використанням шкал Nurick та J. MacNab, у частини хворих МРТ – контроль.

4. Метод статистичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведена доцільність використання гідрофільних поліакриламідних гелів, які не резорбуються, під час поперекових мікродискектомій з метою лікування та профілактики компресійного рубцево-спайкового епідуриту.

Визначені основні критерії відбору пацієнтів для застосування гідрофільних поліакриламідн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать