Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп

Науковий центр радіаційної медицини АМН України

Рассі Хоссейн

УДК 616.19-006.6+575.224.4

Молекулярно-генетичні маркери раку молочної залози у осіб різних вікових груп

03.00.15-генетика

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

кандидата біологічних наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупіка (м. Київ) МОЗ України і в Національному інституті генетичної інженерії та біотехнології (м. Тегеран) Міністерства науки і дослідницьких технологій Ісламської республіки Іран.

Науковий керівник : доктор медичних наук, професор член-кореспондент АМН України Горовенко Наталія Григорівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, завідувач кафедри медичної генетики

Офіційні опоненти : доктор біологічних наук, професор Дьоміна Емілія Анатоліївна , Інститут експериментальної патології, онкології і радіолобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, провідний науковий співробітник відділу радіобіології;

доктор медичних наук, професор Поліщук Людмила Захарівна, Інститут раку МОЗ України, старший науковий співробітник відділу лікарської терапії та малоінвазивної хірургії

Захист відбудеться «__3_____» ______ квітня ________2008 року

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.562.02 в Науковому центрі радіаційної медицини АМН України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53).

Автореферат розісланий «__01____»_______березня ______2008р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Стефанович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рак молочної залози (РМЗ) і в Ірані, і в Україні, так само як і в більшості країн світу, займає перше місце в структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями у жінок. Статистичні дані останніх років свідчать про неухильне зростання захворюваності і смертності від раку молочної залози в різних країнах (Parkin D.M. et al., 2005). За даними Національного канцер-реєстру України за 2004 рік в Україні злоякісні пухлини молочної залози були виявлені з частотою 38,3 на 100 тис. жіночого населення, стандартизований показник смертності становив 17,3 на 100 тис. (Бюлетень Національного канцер-реєстру України, №7, 2006). Ініціацію розвитку пухлин пов'язують з накопиченням мутацій, які виникають як у ядерній, так і у мітохондріальній ДНК ( Zhu W. et al., 2005; Czarnecka A.M. et al., 2006). Для носіїв мутацій гену BRCA1/2 ризик розвитку РМЗ протягом життя збільшується у десятки разів на відміну від популяційної частоти (Thompson D., Easton D., 2004; Nelson H.D., 2005). Близько 2% населення Європи схильні до розвитку РМЗ тільки за рахунок мутацій 185delAT і 5382insC у гені BRCA1 і 6174delT в гені BRCA2 (Sokolenko A.P. et al., 2006;). Найбільша мутація, що часто зустрічається в мітохондріальній ДНК (делеція мтДНК4977), виявляється у багатьох типах пухлин, включаючи РМЗ, але також зустрічається і в нетрансформованій тканині (Dani M.A. et al., 2004). В світі інтенсивно вивчається спектр мутацій в генах BRCA , який різниться між окремими популяціями. Знання спектру мутацій, характерного для країни або регіону, дозволяє за допомогою ДНК-діагностики виявляти групи ризику розвитку захворювання та визначати прогноз захворювання. Важливим для уточнення ролі мутацій у генах BRCA є порівняння їх частот у хворих на РМЗ різних вікових груп в різних популяціях. Ні в Україні, ні в Ірані роботи по визначенню спектру мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 та у мітохондріальній ДНК ще не проводились.

Не всі групи хворих на РМЗ можуть бути обстежені за життя, тому для ретроспективного сімейного аналізу часто буває необхідно провести молекулярно-генетичні дослідження біологічного матеріалу пацієнток, який знаходиться в архіві патологоанатомічного відділення. Використання архівного патологоанатомічного матеріалу дозволяє проводити цілеспрямовані ретроспективні генетичні дослідження навіть при неможливості обстеження самої пацієнтки, проте до теперішнього часу не існує оптимальної методики виділення ДНК з тканин пухлин молочної залози, що зафіксовані у парафінових блоках, для подальшого аналізу ДНК і виявлення мутацій (Inoue T. et al., 1996, Bernstein J.L. et al., 2002, Cooper M. et al., 2004). В той же час, ідентифікація мутацій важлива не тільки для хворих на РМЗ пробандів, але й для їх родичів, у яких ще не виникли або не діаґностовані пухлини. Уважне відношення до стану молочної залози у родичок пробандів з мутаціями у генах BRCA1 та BRCA2 дозволяє набагато раніше виявити і видалити пухлину, що покращує прогноз на майбутнє.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках наукової комплексної теми кафедри медичної генетики Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика «Визначення ролі ендогенних та екзогенних факторів у виникненні та перебігу генної і хромосомної патології на різних етапах онтогенезу» (номер державної реєстрації 0101U000231, 2001-2005р.р.), та НДР, що фінансується МОЗ України «Розробка технології

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать