Долікарняна медична допомога у разі виникнення травм та гострих патологічних станів у спортсменів

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет

розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут

Кафедра фізичної реабілітації

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Спортивна медицина

На тему:

Долікарняна медична допомога у разі виникнення травм та гострих патологічних станів у спортсменів

студентки 1-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Грудєвої Людмили Анатоліївни

Викладач: Ярош А.М.

Горлівка 2009

Зміст

Вступ

1. Спортивний травматизм

1.1 Спортивні травми. Причини та механізм виникнення пошкоджень опорно-рухового апарату (ОРА) у спортсмена

1.2 Пошкодження шкіри

1.3 Травми опорно-рухового апарату (ОРА)

1.4 Орієнтовні терміни відновлення тренувальних занять після травм

2. Травми нервової системи

3. Гострі патологічні стани

3.1 Запаморочення у спортсменів

3.2 Тепловий та сонячний удари

3.3 Замерзання

3.4 Гіпоглікемічний стан

3.5 Утоплення

Список літератури

Вступ

Майбутні фахівці з фізичної реабілітації повинні бути добре ерудованими не тільки в областях педагогічних знань з відновлення втрачених психофізичних функцій і здібностей людей, але також у спортивній і клінічній медицині, особливо якщо це стосується проблеми надання першої медичної допомоги у разі виникнення травм та гострих патологічних станів у спортсменів. Від того, як швидко, вміло та ефективно була надана потерпілому невідкладна допомога, залежатимуть результати його подальшого лікування, а інколи – і саме життя. Тому дуже важливо, аби кожний студент, який випадково потрапив на місце пригоди, був обізнаний із методами невідкладної долікарняної допомоги.

Перша медична допомога – це комплекс простих медичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і життя людей, потерпілих від травм чи гострих патологічних станів. Перш ніж надати невідкладну медичну допомогу, треба визначити послідовність проведення її засобів. Із самого початку слід використовувати ті засоби, від яких залежить збереження життя потерпілого, або без яких неможливе виконання наступних засобів медичної допомоги.

Усі засоби невідкладної медичної допомоги треба використовувати швидко, кваліфіковано й обережно. Грубі втручання можуть нашкодити потерпілому й погіршити стан його здоров’я. Отже, перш ніж надати першу медичну допомогу, фахівці з фізичної реабілітації повинні знати, що їхня допомога – це тільки початок лікування, яке потім буде продовжене кваліфікованими лікарями, і тому ні в якому разі не можна лікувати хворого чи потерпілого самостійно. Пам’ятайте крилатий вислів медиків «Nonnocere!», що в перекладі з латинської означає «Не нашкодь!».

1. Спортивний травматизм

1.1 Спортивні травми. Причини та механізм виникнення пошкоджень опорно-рухового апарату (ОРА) у спортсмена

Травма(від грец. trauma – рана, пошкодження) – це пошкодження з порушенням (або без порушення) цілісності тканин, яке було спричинене дією зовнішнього чинника: механічного, фізичного, хімічного тощо.

Залежно від місця, умов і причин виникнення травм розрізняють такі види травматизму: промисловий, побутовий, вуличний, транспортний, військовий і спортивний. На долю спортивного травматизму припадає 2% пошкоджень (переважно легкі травми).

За ступенем складності усі травми поділяють на легкі, середні й тяжкі.

Легкими вважають такі травми, які не спричиняють значних порушень в організмі і втрати спортивної працездатності; середніми – травмами з не різко вираженими порушеннями функцій організму і частковою втратою працездатності; відповідно, тяжкими вважають травми, які спричиняють суттєві зміни у стані здоров’я, а потерпілі потребують стаціонарного лікування.

Причини виникнення спортивних травм

Розрізняють зовнішні і внутрішні чинники (причини) спортивного травматизму.

До зовнішніх чинників належать такі:

1. Недоліки та помилки в методиці проведення тренувальних занять(це є причиною травм у 30-60% випадків усіх пошкоджень ).

2. Недостатнє матеріально-технічне забезпечення тренувань (15-25%).

3. Недоліки в організації та проведенні тренувань і змагань (4-8%).

4. Несприятливі гігієнічні та метеорологічні умови проведення тренувальних занять і змагань (2-6%).

5. Неправильна поведінка спортсмена під час виконання фізичних навантажень (поспішність, недисциплінованість, неуважність тощо). Припадає на 5-15% від усіх травм.

6. Порушення лікарських вимог (2-10%): допуск до занять без лікарського огляду, невиконання спортсменом лікарських рекомендацій з приводу відновлення тренувань після травм чи захворювань.

До внутрішніх чинників належать:

1. Стан утоми та перевтоми організму спортсмена ( порушується координація рухів, зменшуються захисні реакції та пильність тощо ).

2. Перерви в тренувальних заняттях, які були зумовлені захворюваннями та іншими причинами.

3. Гіперкінезія та порушення біомеханічної структури рухів.

4. Недостатній рівень фізичного вишколу спортсменів.

5. Природжена схильність до спазмів м’язів та судин.

6. Порушення постави.

7. Порушення перелічених раніше чинників (1-6) як наслідок застосування допінгових зас

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать