Оптимізація діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ім. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

ЯКОВЕНКО ТАРАС ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 617.76+617.77+617.711]-006.44-006.44.03]-79

ОптиМІЗАЦІЯ діагностики ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ новоутворень орбіти та придатків ока

14.01.18 – Офтальмологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаціїна здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії

ім. В.П. Філатова АМН України.

Науковий керівник:доктор медичних наук, професорВіт Валерій Вікторович ,Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Бездітко Павло Андрійович , Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри офтальмології;

доктор медичних наук, професорСалдан Йосип Романович , Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб

Захист відбудеться “21” березня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий “18” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П.Метеліцина

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Онкологічні захворювання були і залишаються однією з найбільш актуальних проблем в медицині (Черезов А.Н., 1997; Бровкина А.Ф., 2002; Chan J., 2000; Jaffe E., Harris N., Stein H., Vardiman J. et al., 2001). За даними центру статистики МОЗ України, відмічається стійка тенденція до збільшення злоякісних новоутворень. Щорічно в Україні захворюють до 160 тис. чоловік та вмирають біля 100 тис. (Шалимов С.А., 2001). Серед лімфопроліферативних новоутворень (ЛПН) орбіти та придатків ока реактивна лімфоїдна гіперплазія (РЛГ) становить 29% - 50%, а на лімфоми відповідно припадає 50% - 71% (Kostas V., 1984; Laucirica R., 1996; Polito E., Galieni P., Leccisotti A., 1996; Mannami T., Yoshino T., Oshima K. et al., 2001; Shields C., 2001; Ohtsuka K., Hashimoto M., Suzuki Y., 2004). Серед злоякісних новоутворень орбіти та придатків ока лімфоми становлять від 12 до 17% (Бровкина А.Ф., 2001). Кількість неходжкінських лімфом у загальній онкології за останні 25 років збільшилась майже вдвічі (Jemal A., 2005).

Лімфоїдні новоутворення орбіти та придатків ока мають поліморфну клінічну картину, що утруднює встановлення правильного діагнозу. Виділити патогномонічні ознаки РЛГ та лімфоми важко. З моменту виникнення перших клінічних симптомів лімфоми орбіти та придатків ока до встановлення остаточного діагнозу проходить від 3 міс. до 7 років і в середньому цей час становить 23 місяці (Galieni P., 1997). Вочевидь необхідність використання додаткових методів, а саме морфологічного, імуногістохімічного, цитогенетичного - для постановки правильного діагнозу (Knowles D., Halper J., Jakobiec F., 1982; Jakobiec F., Iwamoto T., Patell M., Knowles D., 1986; Xu Q., Xiao L., He Y. et al., 2004). Деталізація діагнозів і диференціація їх в кінцевому результаті дозволяє обрати індивідуальний підхід у подальшому обстеженні хворих з ЛПН орбіти і придатків ока та лікувальну тактику. Вивчення гістологічної будови пухлини визначає походження новоутворення, характер патологічного процесу, особливості її структури (Пальцев М.А., Аничков Н.М., 2005). Різноманіття клітинних типів лімфом, а також в ряді випадків відсутність чітких критеріїв диференційної діагностики РЛГ та лімфом обмежує діагностичні можливості морфологічного методу. Імуногістохімічне дослідження дозволяє встановити імунофенотип пухлини, тим самим визначити її клітинний тип (Xu Q., 2004; Jaffe E., 2001). Відомі панелі діагностичних антитіл складаються з великої кількості препаратів і, в основному, орієнтовані на загальну онкологію. Вони включають наступні антитіла: CD3, CD5, CD10, CD20, CD23, CD43, bcl–2, bcl–6, CD79a, CD138, cyclin D1, kappa і lambda (Cahill M., Barnes C., Moriarty P. et al., 1999; Auw-Haedrich C., Coupland S., Kapp A. et al. , 2001; Nola M., 2004; Coupland S., Hellmich M., Auw-Haedrich C. et al., 2005). Нажаль, при проведенні імуногістохімічних досліджень не враховуються в повній мірі структурні особливості ЛПН орбіти та придатків ока. Мала кількість біопсійного матеріалу (особливо у випадках кон’юнктивальної локалізації пухлини) ускладнює інтерпретацію результатів. Саме дослідження довготривале та дороге. Тому існує необхідність у застосуванні альтернативних методів дослідження, у визначенні їх раціональних комбінацій. Найбільш оптимальним в цьому плані є цитогенетичне дослідження, яке проводиться за допомогою лише світлової мікроскопії і на малій кількості біопсійного матеріалу. Таке дослідження ЛПН характеризує пухлину на підставі визначення кількості та особливості клітин, що знаходяться в М-фазі клітинного циклу (Akerman M., Brandt L., Johnson A., Olsson H., 1987; Donhuijsen K., 1987). Цитогенетичне дослідження може бути