Психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду

Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут

соціальної і судової психіатрії та наркології

Бабич Вікторія володимирівна

УДК 616.17–008.1:616.831–005. – 08

психотерапія у комплексному лікуванні розладів адаптації у хворих з гострим інфарктом міокарду

14.01.16 – психіатрія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор

Чабан Олег Созонтович , Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ соціальної та екстремальної психіатрії, сектор соціальних проблем пограничних станів та соматоформних розладів, завідувач сектору

Офіційні опоненти :

доктор медичних наук, професор Мішиєв В’ячеслав Данилович , Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра дитячої, соціальної і судової психіатрії, професор кафедри

доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович , Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри

Захист відбудеться “11” квітня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий “06” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наукДзеружинська Н.О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На теперішній час визначено, що рівень психічного здоров’я на 50 – 55 % обумовлюють умови та спосіб життя, на 25 % – екологічні умови, на 15 – 20 % – генетичні фактори і на 10 – 15 % – діяльність закладів охорони здоров’я (О.С. Чабан, 2004). Соціально-економічні перетворення в Україні останнім часом призвели до збільшення стресогенних факторів та нервово-психічного навантаження населення (С.І. Табачніков зі співавт., 2001 – 2007; В.М. Корнацький, 2003; Б.В. Михайлов 2004, 2006; А.И. Сердюк, 2004; А.М. Морозов, 2005; М.І. Винник, 2006).

Визнання науковцями актуальності проблеми впливу психоемоційних чинників на розвиток хвороб системи кровообігу (ХСК) проявляється постійним збільшенням досліджень у даному напрямку в усьому світі. На сьогоднішній день провідні зарубіжні науковці дискутують з приводу створення нової субспеціальності – психокардіології (A. Stoudemire, 1999; J.C. Barefoot, 2003). Розробка цього наукового напрямку підтримана російськими та вітчизняними вченими (А.Б. Смулевич, 2005; О.О. Фільц, 2005), які вважають за необхідне дослідження всього спектру взаємодії психічних порушень (розладів особистості, пограничних станів, ендогенних захворювань), функціональних, кардіальних симптомокомплексів, в тому числі, психопатологічних проявів, що ускладнюють соматичний стан.

В даний час багато дослідників – як психіатрів (М.Ю. Дробижев, 2000; В.Я. Пішель, 2003; Н.О. Дзеружинська, 2003; В.Д. Мішиєв, 2003; А.Б. Смулевич, 2003; Ю.А. Александровский, 2003, 2004; Н.О. Марута, 2004, 2006; Г.В. Погосова, 2006; М.В. Маркова, 2006, 2007; О.С. Чабан, 2006; Н.Г. Пшук, 2007), так і терапевтів (Cearney P. et al., 1999; А.Л. Сыркин, 2003; В.М. Корнацький, 2006 та ін.), відзначають наявність “невротизації” хворих із соматичною, насамперед, серцево-судинною, патологією. Серед пацієнтів з ХСК поширеність порушень психічної сфери та дезадаптивних форм реагування на захворювання досягає 70 – 100 % (О.І. Сердюк, 2003). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), наприклад, непсихотичні психічні розлади тривожно-депресивного спектру (НПРТДС) зустрічаються, за різними даними, від 16 до 64,5 %, а серед хворих на інфаркт міокарду (ІМ) – від 25 до 80 %. Така коморбідність втричі підвищує ризик смерті при нестабільної стенокардії в перший рік та в чотири рази – в перші 3 місяці після ІМ. Згідно з даними В.М. Корнацького (2003) та А.Б. Смулевича (2005), НПРТДС є основним діагнозом у 5 – 10 % всіх випадків звернення за первинною медичною допомогою, а за наявності ХСК вищезазначена супутня клінічна картина фіксується у 12 – 25 % хворих.

Треба зазначити, що частота захворюваності на ІМ поступається за кількістю захворюваності на інші форми ішемічної хвороби серця (ІХС). Але саме ця хвороба є основною причиною смертності та інвалідності хворих, що становить вагому медико-соціальну проблему. Разом з успіхами медичної науки і практики з розробки та впровадження нових кардіологічних методів лікування ІМ (тромболізіс, стентування та ін.), що знижують летальність та час знаходження в стаціонарі при цьому захворюванні, науковцями відмічається нагальна потреба розвитку реабілітаційних програм для пацієнтів, які перенесли коронарну катастрофу (В.М. Коваленко 2003; А.С. Пархоменко, 2006; Е.И. Чазов, 2007). Одним з актуальних завдань, які потребують вирішення, є розв’язання питання щодо діагностики, лікування та проф

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать