Морфофункціональна характеристика кишки при атрезіях у новонароджених

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЄРШОВ Віктор Юрійович

УДК 616.34-007.271-053.31-091.8-07:57.086.2

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА

ХАРАКТЕРИСТИКА КИШКИ ПРИ

АТРЕЗІЯХ У НОВОНАРОДЖЕНИХ

14.03.01 – нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
О.О. Богомольця Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник

- доктор медичних наук, професор Ковальський Михайло Павлович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Талько Володимир Іполитович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії

- доктор медичних наук, професор Ахтемійчук Юрій Танасович, Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії

Захист відбудеться “ __17__ ” квітня_____________ 2008 року о 13:30_ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 34)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий “ _14_ ” березня 2008_ р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор О.М. Грабовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кишкові атрезії є досить поширеними вродженими вадами розвитку травної системи, що потребують хірургічного лікування (Ю.Ф. Исаков, 1996). Актуальність проблеми морфології атрезій кишки зумовлена багатьма факторами, зокрема, недостатнім висвітленням як в українській, так і в зарубіжній медичній літературі. Також важливими є питання етіології та патогенезу кишкових атрезій, стосовно чого існує декілька теорій. Тому, на теперішній час кишкові атрезії вважають поліетіологічною патологією (S.M. Baglaj, 2001). Крім того, проблема морфології кишкових атрезій має важливе практичне значення. Реконструктивні операції, які мають за мету усунути механічну кишкову непрохідність, викликану атрезією кишки, повинні здійснюватися тільки у межах здорових, тобто функціонально повноцінних тканин. Саме тому необхідно чітко визначити межу між функціонально повноцінною та зміненою частиною кишки, що неможливо без знання морфології атрезій кишки.

На сьогоднішній день в Україні проблема морфології кишкових атрезій вивчена недостатньо. Дослідження проводяться на базах кафедр дитячої хірургії медичних університетів в Україні та Росії, але вони вирішують лише практичні питання хірургічного лікування цієї патології (И.Э. Маев, 2000; Г.И. Чепурной, 1995).

В зарубіжних країнах морфологічні та клінічні дослідження атрезій кишки проводяться на базах кафедр та дослідницьких центрів університетів (H. Ando, 1999; G. Liefaard, 1995; K. Masumoto, 1999; Y. Watanabe, 2001). Але навіть ці дослідження носять характер поодиноких порівняно з науковим пошуком у царині інших клінічних задач, тому мало задовольняють потреби практики.

Розвиток кишки в ембріогенезі тісно пов’язаний з розвитком її кровоносних судин та нервових елементів, який відбувається за сегментарним принципом, тому атрезія кишки – це відсутність або недорозвиненість сегмента кишки. Тому в патогенезі кишкових атрезій домінують дві теорії – порушення розвитку нервових сплетень та гангліїв кишки та порушення розвитку її кровоносних судин (S. Budhiraja, 2001).

За даними літератури, найчастіше атрезія уражає клубову кишку – частота ураження становить 1 : 1500 живих новонароджених. Також досить часто спостерігається атрезія дванадцятипалої кишки – 1 : 5000 новонароджених. Атрезія порожньої кишки зустрічається з частотою 1 : 10000, а найрідше атрезія уражає ободову кишку – 1 : 20000 новонароджених. Крім того, визначається загальна тенденція до зростання частоти цієї вродженої вади розвитку (И.Э. Маев, 2000).

Проблема взаємозв’язку клініки та морфології кишкових атрезій обтяжена ще одним фактором. Класифікації атрезій кишки розроблені з урахуванням потреб клініки, але побудовані лише за даними макроморфології. Класифікація за патогенетичним принципом, що враховувала б дані мікроанатомії та морфофункціональну характеристику кишки при атрезіях, на сьогоднішній день не розроблена. Проте ця класифікація може висвітлити суть патогенезу різних форм атрезій кишки і була б корисна в клініці, ставши основою диференційованої лікарської тактики при конкретній формі атрезії.

Враховуючи вищевказане, на сьогоднішній день проблема морфофункціонального дослідження кишки, що зазнала атрезії, є достатньо актуальною як з погляду теоретичних досліджень взагалі, так і морфології зокрема, а також і з точки зору практичного значення проблеми. Тому науковий пошук дисертанта зосереджений саме в поєднанні теоретичної та практичної складових даної проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, п

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать