Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальною формою безпліддя

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ХАНЧА ФЕД І Р О ЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 618.177.12-007.274:618.179-08

КОМПЛЕКСНА РЕАБ І Л І ТАЦ І Я РЕПРОДУКТИВНО Ї ФУНКЦ ІЇ У ЖІНОК З ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНО Ю

ФОРМО Ю БЕ ЗПЛІДДЯ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Чайка Андрій Володимирович

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Директор НДІ медичних проблем сім’ї

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Луганський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства і гінекології та дерматовенерології

медичного факультету

-доктор медичних наук, професор

ТАТАРЧУК ТЕТЯНА ФЕОФАНІВНА

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМНУкраїни, м. Київ,

заступник директора з наукової роботи

Захист дисертації відбудеться 11 червня 2008 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. ГорькогоМОЗ України (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий "____" _____________ 2008 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент О.М. Долгошапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Безпліддя у шлюбі залишається однією з найбільш актуальних проблем репродуктивної медицини. Його частота за останні п'ять років збільшилася з 18 до 27% і, на жаль, має тенденцію до подальшого зростання. У структурі жіночого безпліддя переважає трубно-перитонеальна форма. Трубний чинник спостерігається у 35-85 % жінок, а перитонеальний – в 9,4-34 % випадків. Найчастіше зустрічається поєднане трубно-перитонеальне безпліддя – у 38-64 % пацієнток (В.Ф. Беженарь, А.С. Максимов, 2005; H. Al-Inany, 2006). Не дивлячись на безліч існуючих методів лікування трубно-перитонеального безпліддя, частота відновлення репродуктивної функції коливається від 8 до 47,2 % (А.В. Чайка, І.К. Акімова, 2002; М. Rashid, S.H. Osman, T.Y. Khashoggi, 2001). Найбільш ефективним є хірургічний метод з використанням лапароскопічного доступу. Проте, незважаючи на малоінвазивність втручання, вдосконалення техніки операцій, використання сучасних хірургічних енергій, не вдається досягти значного підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у зв’язку з утворенням перитубарних та периоваріальних злук, реоклюзії маткових труб (Б.М. Венцківський, В.Г. Жегулович, М.Е. Яроцький, 2002; Х.Г. Алієва, 2005; В.В. Сімрок, 2007; V. Gomel, 2006).

В літературі описана велика кількість досліджень, присвячених патогенезу трубно-перитонеального безпліддя, проте маловивченими питаннями залишаються стан активності ферментів, що беруть участь в процесах злукоутворення, і роль систем вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту, а також взаємозв'язок перерахованих чинників з імунною реактивністю та гормональним гомеостазом (І.З. Гладчук, 1999; А.М. Барнаш, 2004; Т.Ф. Татарчук, 2006). При проведенні комплексної реабілітації репродуктивної функції часто не враховується можливість зміни мікробіоценозу піхви в післяопераційному періоді ( К.В. Краснопольськая, С.В. Штирьов, 2001; Е.К. Lang, 2001)

У зв'язку з вищевикладеним, можливими резервами підвищення ефективності хірургічного лікування трубно-перитонеального безпліддя можуть стати лікувальні заходи, спрямовані на збереження фібринолітичної активності очеревини, поліпшення стану систем вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту, підвищення імунної реактивності, а також корекцію мікробіоценозу піхви. Включення до комплексної схеми інтра- та післяопераційного лікування комбінованої озонотерапії на фоні системної імунокорекції може сприяти нормалізації основних систем гомеостазу в організмі жінок з трубно-перитонеальним безпліддям і, як наслідок, підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції у даної категорії пацієнток.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького «Розробка і впровадження діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у жінок репродуктивного віку з нейроендокринними, метаболічними порушеннями і ферментопатіями» (№ держреєстрації 0104U01584).

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать