Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

РОДІНА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 617.7-001.31-07:577.1-085

Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму

14.01.18 – Офтальмологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапіїім. В.П. Філатова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітникЧуднявцева Наталія Олександрівна ,Інститут очних хвороб і тканинної терапіїім. В.П. Філатова АМН України, старший науковий співробітник відділу відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджень ока

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, керівник відділу патології рогівки; доктор медичних наук, професорСухіна Людмила Олексіївна, Донецький національний медичний університетім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб ФІПО

Захист відбудеться "13 " червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар 49/51).

Автореферат розісланий " 12 " травня2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наслідки і ускладнення травм ока є однією з головних причин інвалідності по зору (Мошетова Л.К., Кочергин С.А., 2006). Серед усіх пошкоджень, що призводять до інвалідності, тупа травма становить від 8,3 до 38,7% (Крижановська Т.М., 2003; Либман Е.С. с соавт., 2000; Сухина И.В. c соавт., 2002) і супроводжується втратою соціальної активності осіб працездатного віку, що обумовлює високу медико-соціальну значимість цієї патології (Красновид Т.А. с соавт., 2001). В теперішній час частота пошкоджень очного яблука, в тому числі й контузійного характеру, не має тенденції до скорочення, а серед побутових і кримінальних травм контузії посідають лідируюче місце і становлять 66-79,6% (Волков В.В. с соавт., 2005; Даниличев В.Ф., 2000; Zagelbaum B.M. et al., 1993). Незважаючи на численні експериментальні і клінічні дослідження, розробка нових комплексів лікування хворих з контузією очного яблука залишається актуальною проблемою.

Клінічні постконтузійні прояви різноманітні і особливо динамічні в ранній період (1-2 тижня) після травми. Саме в цей період утворюється патогенетична основа для формування стійких патологічних змін з боку різних структур ока, порушення регуляції внутрішньоочного тиску, а також для розвитку хронічного посттравматичного увеїту, що може призвести до важких наслідків - навіть до загибелі ока і завершитися його енуклеацією, частота якої становить від 3 до 20% (Vasavada A.R. et al., 2001).

Контузія очного яблука є однією з найбільш складних за своїм патогенезом травм органа зору (Гундорова Р.А. с соавт., 1986; Мошетова Л.К. с соавт., 2000). У теперішній час в розвитку контузійних ускладнень велике значення надається запаленню, що наступає після травматичної дії. Були вивчені окремі ланки патогенезу тупої травми ока: роль каллікреїн-кінінової системи в розвитку запального процесу і роль ангіотензинперетворюючого ферменту в розвитку постконтузійних порушень офтальмотонусу і гемодинаміки (Мошетова Л.Д. с соавт., 1999; Бенделик Е.К. с соавт., 1999). Відомо, що порушення стабільності мембран лізосом є пусковою ланкою розвитку запального процесу (Давыдов Ю.А., Ларичев А.Б., 1999). Донині залишаються недостатньо вивченими процеси, які викликають дестабілізацію мембран в тканинах очного яблука після контузійної травми і їх патогенетична роль у розвитку клінічних проявів з боку ушкодженого ока. Встановлено, що лізосоми також беруть участь у процесах дистрофії, некрозу і некробіозу, в імуногенезі. Визначено підвищення активності ферментів лізосом при лазерному впливі, механічній та опіковій травмі, при синдромі тривалого стискання, ультрафіолетовій і радіаційній травмі (Метелицына И.П., 1986; Гусева О.Г., 1990; Сидун М.С., 2001; Kain H.L. et al., 1995; Kayatz P. et al., 1999). Маловивчені біохімічні аспекти тих патологічних процесів у тканинах ока, які виникають у відповідь на контузійну травму з порушенням гематоофтальмічного бар'єру і формуванням аутоімунних реакцій.

Результати лікування контузійних ушкоджень ока визначаються не тільки характером і важкістю пошкодження, але і станом імунореактивності пацієнта (Чуднявцева Н.А., 1997; Слепова О.С. с соавт., 2000; Бездетко П.А., Коваленко Ю.В., 2002). Не до кінця виявлений взаємозв'язок постконтузійних біохімічних та імунологічних змін з особливістю клінічних проявів у хворих з контузією ока. Зокрема залишаються недостатньо вивченими питання залежності перебігу посттравматичного запалення від стану мембран лізос

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать