Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

САДОВ’ЯК Ірина Дмитрівна

УДК 618.179-036.21-084:001.89+616-053.2-0.36.21-084:001:89

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ЖІНОК І ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ В УМОВАХ ЕНДЕМІЧНОГО РЕГІОНУ

14.02.03 — соціальна медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Криштопа Борис Павлович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедра управління охороною здоров’я, професор.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чайковська Віра Володимирівна, ДУ “Інститут геронтології АМН України”, завідувач лабораторії соціальної геронтології;

- доктор медичних наук, професор Шкіряк-Нижник Зореслава Антонівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології.

Захист відбудеться 25 червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.07 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9, кафедра управління охороною здоров’я, аудиторія № 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 21 травня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

к.мед.н., доцент В.І. Бугро

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), репродуктивне здоров’я — це стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи або порушення її функцій. Як складова загального здоров’я, воно вважається важливим чинником забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, передумовою формування демографічного і соціально-економічного потенціалу.

Аналіз стану репродуктивного здоров’я жінок України на початок XXI століття та чинників, що його формують, засвідчив погіршення здоров’я вагітних за рахунок, в тому числі, і зростання частоти патології щитоподібної залози (ЩЗ).

Вагітні жінки і діти вважаються найуразливішими до нестачі йоду в навколишньому середовищі, яка зареєстрована у багатьох регіонах нашої планети. За оцінкою ВООЗ, за таких умов проживає понад 1,5 млрд людей із значним ризиком розвитку йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). У 655 млн діагностується зоб, а у 11,2 млн — ендемічний кретинізм, найфатальніший наслідок дефіциту йоду — народження розумово неповноцінних дітей.

Недостатність йоду в біосфері, як основний етіологічний чинник цієї патології, практично незмінний, в зв’язку з чим профілактика ЙДЗ і контроль за йодною забезпеченістю населення в регіонах з йодним дефіцитом є постійною медико-соціальною проблемою.

Міжнародна рада з контролю за ЙДЗ (ICCIDD), яка співпрацює з ВООЗ та ЮНІСЕФ, у своїй резолюції, прийнятій у 1990 році, закликала уряди країн ліквідувати дефіцит йоду, як проблему суспільного здоров’я. У цьому зв’язку медико-соціальне та економічне значення нестачі йоду (на більшій частині території України) полягає в істотній втраті інтелектуального, освітнього і професійного потенціалу нації.

Відсутність дієвої системи йодної профілактики в Україні обумовлює актуальність наукового обґрунтування системи ранньої діагностики і профілактики ендемічного зоба та інших ЙДЗ з метою запобігання порушень репродуктивної функції жінок і поліпшення здоров’я дітей.

Актуальність дослідження посилюється також необхідністю відповідних наукових розробок в частині виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки» (2002). Крім того, Комітет з питань охорони здоров’я Верховної Ради України в квітні 2007 року рекомендував Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про загальнодержавну програму запобігання захворювань, спричинених дефіцитом йоду та інших мікроелементів у харчових продуктах і питній воді, а також забезпечити підготовку і прийняття відповідних регіональних програм.

Вищенаведене свідчить про необхідність наукового обґрунтування оптимізації існуючої системи боротьби з йодним дефіцитом в Україні в частині профілактики репродуктивного здоров’я, що і зумовило актуальність дослідження, визначило його мету й завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження здійснювалось у відповідності до «Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1418 від 26 вересня 2002 р. та Національної програми «Репродуктивне здоров’я 2001–2005», затвердженої Указом Президента України від 26.03.2001 р. №203/2001.

Дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри управління охоро

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать