Можливість судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті за результатами лабораторних досліджень

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

ПАНЗО АНДРЕ ОШКАР МІГЕЛЬ

УДК 612.12-005.4-036.11:613.81-099-

02:616-036.88] - 079.66:572-7

Можливість судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті за результатами лабораторних досліджень

14.01.25 – судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Мішалов Володимир Дем’янович, Національна

медична академія післядипломної освіти імені

П.Л. Шупика, завідувач кафедри судової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Кривда Григорій Федорович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри судової медицини з

післядипломною підготовкою;

доктор медичних наук, професор

Ольховський Василь Олексійович,

Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри судової медицини та основ права.

Захист відбудеться “_18__” __квітня__2008 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.03 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 17.03.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,доцент Гуріна О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Виходячи з надзвичайної розповсюдженості серед населення України і переважного ураження осіб працездатного віку, однією з найважливіших медико-соціальних і економічних проблем сьогодення є смертність внаслідок захворювань системи кровообігу (В.Ф. Москаленко, Г.В. Дзяк, 2001; Г.Ф. Кривда, 2007). При цьому, найбільш поширеною і важко діагностованою серед них, є раптова серцева смерть (РСС), викликана гострою ішемічною хворобою серця (ГІХС), зокрема, такою її формою, як гостра коронарна недостатність (ГКН). За визначенням ВООЗ, раптова серцева (кардіальна) смерть – це смерть практично здорових людей у перші шість годин після появи симптомів захворювання. У 95% випадків вона настає протягом однієї години, з них – у 73% випадків у провдовж 10 хвилин (M. Papanicolaonetal, 1986).

За останні часи проблемі судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті присвячена значна кількість публікацій, серед яких левова частина присвячена морфологічним (гістологічним) змінам скорочувального міокарда (О.І. Герасименко і співавт, 2000; В.В. Войченко, 2002; О.Р. Малик, 2006). Однак, гістологічне дослідження не завжди може підтвердити гострі ішемічні порушення в міокарді (В.О. Ольховський і співавт. 2006), оскільки для розвитку виразних морфологічних змін у серці необхідно не менше 12 годин (Л.А. Зимина, Ю.С. Исаев, 2005; Л.А. Зимина, Т.Д. Лелюх, Л.С. Маслаускайте, 2006). Тому, у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця, особливо, якщо смерть настала зразу після серцевого нападу або на його висоті, виявлення будь-яких мікроскопічних змін серцевого м’яза для судово-медичного гістолога являє складне завдання.

Інша частина робіт висвітлює зміни кількісного вмісту хімічних елементів серця за результатами полум’яної фотометрії (К.М. Сулоєв, 2005), атомно-абсорбційного дослідження (Є.П. Федорчук-Незнакомцева, С.М. Федорчук, 2006). Однак, наведені методи дослідження не набули широкого використання у практиці бюро судово-медичної експертизи України.

Найбільш інформативнішими і найчутливішими методами у подібних випадках можуть бути біохімічні дослідження, оскільки період альтерації навіть при невеликих (до 1 г) некрозах міокарда можна визначити за змінами біохімічних характеристик (А. Хехт, 1975; Т.А. Дежинова, 2003; Н.В. Дзик Н.В., В.С. Берестовская, 2003; Л.Л. Сидорова, 2006). Тому, окрім морфологічних, актуальним є пошук біохімічних критеріїв ішемії і некрозу м¢язових волокон шлуночків у разі смерті внаслідок ГІХС. Однак, наявні відомості про них носять суперечливий характер, вони фрагментарні, не систематизовані.

Наслідками ішемії серцевого м’язу при ГІХС є зміни його енергетичного метаболізму, зниження рівня енергозабезпечення міокарда. Тому доцільним буде вивчення мітохондріального апарату та змін енергетичного метаболізму шлуночків у разі смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.

Судово-медична практика потребує об’єктивізації надійності оцінкикритеріївпричини раптової смерті.Тому пошук ранніх ознак ушкодження м¢язових волокон шлуночків серця як за змінами гістологічних структур міокарда, так і за змінами його біохімічних показників у разі смерті внаслідок ГІХС, є предметом перспективних досліджень.

За останній час мають місце роботи, в яких висвітлені дані, отримані шляхом використання лазерів в оптиці світлорозсіяння біологічних тканин (О.В. Пішак, В.П. Пішак, 2000), зокрема, при встановленні давності настання смерті (О.Я. Ванчуляк, 2007). В основу такого підходу покладено сукупність методів лазерної поляриметрії, які поєднують розвиток традиційни

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать