Об рунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Марчук Наталія Володимирівна

УДК 614.254.3: 005+616.1/9-084

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ/СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

14.02.03 – соціальна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Українському центрі наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Москаленко Віталій Федорович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, ректор, завідувач кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Голубчиков Михайло Васильович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медичної статистики;

доктор медичних наук Парій Валентин Дмитрович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів охорони здоров’я.

Захист відбудеться " _22_ " ___травня___ 2008 року о _13.30_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.01 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, ауд. №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий " _22_ " __квітня__________ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор Войцеховський В.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здоров’я є найважливішим з прав людини та найвищою людською цінністю, від якої залежить економічний, фізичний та духовний потенціал суспільства. Це показник соціального і культурного прогресу, один із головних елементів національного багатства. Тому кожна держава розглядає охорону та зміцнення здоров’я громадян як своє найголовніше завдання (В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва, 2006, 2007; Levi J., 2004; М.В. Голубчиков, 2006).

Профілактична медицина, як один із основних напрямків збереження та зміцнення здоров’я населення, в сучасних умовах розвитку медичної галузі набуває все більшого значення. Саме на принципах профілактики мають базуватись більшість технологій та програм розвитку усіх розділів прикладної медицини (А.Р. Уваренко, 2005; В.Д. Парій, 2004).

Зазначимо, що основний кадровий, фінансовий та матеріальний потенціал вітчизняної охорони здоров’я сконцентровано на вторинному рівні надання медичної допомоги, хоча відомо, що найбільш ефективною та економічно обґрунтованою є первинна ланка охорони здоров’я (В.М. Лехан, 2005; Є. Є. Латишев, 2005; В.Ф. Москаленко, 2006; А.Р. Уваренко, 2006).

Існуючі недоліки в сучасній організації медичного забезпечення населення спонукають до пошуку та наукового обґрунтування нових оптимальних форм і напрямів превентивної медицини.

Центральним механізмом теперішніх організаційних перетворень, які підвищують ефективність не лише первинної медико-санітарної допомоги, а й системи охорони здоров’я в цілому, є розвиток інституту лікаря загальної практики/сімейної медицини, провідним принципом роботи якого є саме профілактична спрямованість (Н.Г. Гойда, 2002; Ю.В. Вороненко, 2004). Проте сьогодні ще не розроблено ефективні моделі профілактичної діяльності лікаря загальної практики/сімейної медицини.

Питанням впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини присвячено роботи, зокрема вітчизняних науковців (В.М. Лехан, 2005; Є.Х. Заремби, 2005; О.М. Гиріної, 2006; Г.І. Лисенка, 2006 та ін), щодо належної підготовки фахівців, ресурсного та кадрового забезпечення. Однак, система організації профілактичної діяльності в контексті розвитку загальної практики/сімейної медицини розроблена недостатньо, а зарубіжний досвід не може бути у повному обсязі адаптований до сучасних особливостей організації сімейної медицини в Україні.

Таким чином, необхідність розробки сучасних моделей профілактики у діяльності лікаря загальної практики/сімейної медицини обумовили мету та завдання цього дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною планової наукової тематики Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, зокрема НДР "Визначення прогнозних тенденцій розвитку сімейної медицини в Україні" (№ держреєстрації 0103U000398), що здійснювалась на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я" (2000).

Мета і завдання дослідження. Мета: науково обґрунтувати та розробити систему організації профілактичної діяльності лікарів загальної практики/сімейної медицини закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД).

Для досягнення даної мети було поставлено наступні завдання:

1) провести аналіз наукової

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать