Морфофункціональні зміни міокарда в умовах техногенних мікроелементозів у віковому аспекті

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Погорєлова Оксана Сергіївна

УДК [611.12:612.174:577.118] - 05

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ МІОКАРДА В УМОВАХ ТЕХНОГЕННИХ МІКРОЕЛЕМЕНТОЗІВ У ВІКОВОМУ АСПЕКТІ

(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01 – нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Сумському державному університетіМОН України.

Науковий керівник :

доктор медичних наук, професорСікора Віталій Зіновійович , Сумськийдержавний університетМОН України, завідувач кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук,професорМішалов Володимир Дем’янович , Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупіка МОЗ України, завідувач кафедри судової медицини;

доктор медичних наук, професор Герасимюк Ілля Євгенович , Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини.

Захист дисертації відбудеться “18” вересня 2008 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.601.03 в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Севастопольська, 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “30” липня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 08.601.03

доктор медичних наук,доцент МашталірМ.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Результати більшості наукових досліджень свідчать про те, що захворювання серцево-судинної системи залишаються основною проблемою в діяльності медичних та соціальних установ у країнах з розвиненою промисловістю у зв'язку з високою інвалідизацією та смертністю внаслідок даної патології (Волошин М.А. та співавт., 2007). Тривожним є факт наявної тенденції збільшення захворювань системи кровообігу як в Україні у цілому, так і практично в усіх її регіонах (Корнацький В.М., 2000). Відомо, що серед причин, які визначають рівень захворюваності, стан довкілля займає приблизно 20 %, а якщо говорити про теперішню екологічну напруженість, а саме сукупність екологічних та професійно-виробничих факторів у поєднанні зі стресовими, нервово-психічними перевантаженнями, то, за даними ВООЗ, похідною від усього цього є більша частина хвороб (до 70-80 %). Найбільш поширена серцево-судинна патологія у розвинутих країнах із високим ступенем урбанізації та значним рівнем забруднення навколишнього середовища різними хімічними сполуками техногенного походження. Від серцево-судинних захворювань найчастіше потерпають жителі промислових мегаполісів (Чепелевська Л.А., 1999). Відомо, що в різних сферах народного господарства сьогодні широко застосовується понад 70 елементів періодичної системи, з яких 43 - важкі метали.Причому в деяких регіонах виникають асоціації елементів, що не є природними, а характерні для техногенних аномалій.

Важкі метали при надходженні в організм можуть викликати ряд метаболічних порушень, переважно окисно-відновних процесів. Утворення біокомплексів металів з різноманітними компонентами клітини може призвести до руйнування мембран шляхом активації процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), а також пригнічення активності різноманітних ферментів.

Зростання кількості випадків інтоксикації, пов'язаних із проживанням на техногенно забруднених територіях, відкриває перед медичною наукою новий пріоритетний напрямок - вивчення екологічно обумовлених захворювань (Гнатейко О.З., Лук'яненко Н.С., 2007). При співставленні росту захворювань серцево-судинної системи та ступеня забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами, а саме важкими металами, постає необхідність вивчення морфології серця за умов впливу ксенобіотиків.

В останні роки вченими активно вивчаються зміни серцево-судинної системи за умов дії факторів хімічної природи, в тому числі важких металів (Зербіно Д. Д., Соломенчук Т. М., 2002; Медведик Л. О., Соломенчук Т. М., 2005; Трахтенберг І. М., Луговськой С. П., 2005; Гнатюк М. С., Ковальчук М. Ф., 2006; Мішалов В. Д., Дунаєв О. В., 2008) та з урахуванням вікових особливостей реакції міокарда (Семенов А. В., Семенова О. А., 1997; Малик О. Р., Зербіно Д. Д., 2005). Але залишаються невивченими зміни на всіх рівнях структурної організації за умов дії деяких комбінацій важких металів, кумуляція екзогенних елементів в тканинах серця, залишаються не розкритими зміни в різні періоди експерименту. Також у літературі висвітлюються тільки окремі аспекти вікових особливостей структурних змін серця за умов мікроелементозів.

Отже, виявлення екопатології на ранніх, доклінічних етапах формування патології різних органів, а також визначення індивідуальної, вікової чутливості та схильності організму до дії ксенобіотиків є важливим медико-соціальним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану наукових досліджень Сумського державного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри анатомії людини Сумського державного університету

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать