Основні фармакологічні ефекти кумаринів місного засобу - водного екстракту з трави буркуну

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я уКРАЇНИ

оДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

фесюнова Галина Степанівна

УДК 615.322-092.9

Основні фармакологічні ефекти кумаринв місного засобу – водного екстракту з трави буркуну

14.03.05 – фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор СОТНІКОВА ОЛЕНА ПЕТРІВНА, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, м. Одеса, завідувач лабораторії фармакології і тканинної терапії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор РОЖКОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри фармакогнозії

доктор біологічних наук, професор МАСЛОВА НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА, Державне підприємство „Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ України, м. Харків, завідувач лабораторії ферментних і антиферментних препаратів

Захист відбудеться “19” березня 2008 року об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 3).

Автореферат розісланий “18” лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент В.В. Годован

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Актуальність застосування лікарських рослин незмірно зросла в останні десятиріччя. Висока потреба медицини у відносно нешкідливих препаратах природного походження, що мають специфічну фармакологічну активність, диктує необхідність розробки і впровадження їх у лікувальну практику. Стійкість ряду хронічних хвороб до синтетичних лікарських засобів, а також важкі побічні, у тому числі алергійні реакції на їх застосування, змушують клініцистів все частіше використовувати препарати з рослинної сировини (В.Ф. Корсун та ін., 2003; Т.В.Звягінцева та ін., 2006; І.С. Чекман, 2007).

Збільшується кількість осіб з поєднанною патологією, що потребує одночасного призначення ряду лікарських засобів. Фармакологічна активність лікарських рослин залежить від складу біологічно активних речовин. Перевагу їх становлять мала токсичність і можливість тривалого застосування без істотних побічних явищ. Вони широко використовуються для профілактики і лікування ряду патологічних станів, а також для підвищення терапевтичної ефективності специфічного лікування. Тканинні препарати незамінні при функціональних розладах і начальних формах патології для проведення підтримуючої терапії (Ю.Л. Курако, 2005; О.П. Сотнікова, 2006; А.П. Левицький, 2007).

Найбагатший хімічний склад рослин дозволяє комплексно впливати на весь організм, не порушуючи природного плину фізіологічних процесів, тонко регулюючи патологічні зрушення. Експериментальні дослідження і клінічне застосування лікарських засобів рослинного походження свідчать про велику цінність їх при лікуванні багатьох, особливо хронічних захворювань, коли необхідний тривалий, іноді протягом усього життя прийом лікарських препаратів (І.С. Чекман, 2003; 2007; Н.Ф. Маслова, 2007).

У зв’язку з зазначеним, нашу увагу привернув буркун лікарський - відома лікарська рослина, що має велику кількість БАР та широко використовується в народній медицині. Трава буркуну містить в собі глікозиди, при розщепленні яких звільнюються кумарин, мелілотол, цимарин, мелілотова і кумарова кислоти, а також похідні пурину, холіну, флавоноїди, аскорбінову кислоту, токоферол, каротин, цукри тощо (А.М. Носов, 2005; Н.Н. Сафонов, 2006). Його широко застосовують у вигляді настоїв, відварів як седативний засіб, для лікування застудних захворювань, при алергійних дерматозах та ін. (О.С. Товстуха, 1995; П.А.Кьосев, 2000). Завдяки протизапальним, спазмолітичним властивостям буркун лікарський рекомендують застосовувати при ішемічній хворобі серця – стенокардії, тромбозі коронарних судин і гіпертонії (А.О. Гуков, О.Д. Гукова, 1992; В.Н. Вишнев, 2004). Окремі роботи стосуються вивчення сполук трави буркуну (В.Н. Бубенчикова и др. 1998; В.Н. Бубенчикова, И.Л. Дроздова, 2004), а саме ідентифіковано 18 сполук фенольної природи.

В офіцинальній медицині трава буркуну входить до складу лікарських зборів (детоксифіт, антистрес, кардіофіт), гелів (цикло 3 крем, тигрове око, ревентон). Однак готових лікарських засобів з цієї сировини досі не існує.

Дані літератури про широкий спектр фармакологічних властивостей трави буркуну та наявність вітчизняної сировинної бази з’явились обгрунтуванням для створення нового рослинного препарату, виготовленого за методом академіка В.П. Філатова (1953). Враховуючи, що трава буркуну містить кумариноподібні речовини представляє значний інтерес для лікувальної медицини визначення впливу екстракту буркуну на систему згортання крові, тобто антикоагулянтних властивостей в порівнянні з відомим тканинним препаратом ФіБСом, до складу якого входять синтетичні кумарин і корична кислота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР АМН України лабораторії фармакол

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать