Особливості клінічного перебігу, діагностики, терапії і контролю ерадикації урогенітального мікоплазмозу у жінок

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ХАЛІЛЬ АХМАД ХАЛІЛЬ АБУ САРА

УДК 618.164-002.828-036-07-08

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ДІАГНОСТИКИ, ТЕРАПІЇ І КОНТРОЛЮ ЕРАДИКАЦІЇ УРОГЕНІТАЛЬНОГО МІКОПЛАЗМОЗУ У ЖІНОК

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному медичному університеті ім.О. О. Богомольця МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Лакатош Володимир Павлович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувачка кафедри акушерства та гінекології № 2;

доктор медичних наук, професор Леуш Станіслав Сергійович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1

Захист відбудеться “_______” ____________ 2008 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 17

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3

Автореферат розіслано “_______” _______________ 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

канд. мед. наук, доцент Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Мікоплазмові інфекції (урогенітальний мікоплазмоз), за даними В.Н. Беднової та співавт. (2004), А. Sibovlet та співавт. (2005) нині посідають провідне місце серед інфекцій, що передаються статевим шляхом. Дані щодо поширення урогенітального мікоплазмозу (УГМ) серед населення суперечливі і коливаються в межах 10-50%. УГМ і мікоплазмове носійство під час вагітності й запальних процесів геніталій досягає 90% (Ю.К. Скрипкін, 1999; В.П. Мельник, 2000; Ю.А. Тургунова, 2004).

Частота захворюваності уреаплазмовою інфекцією трапляється утричі частіше серед жінок, які почали статеве життя у віці 18 років. Ризик інфікування мікоплазмозом серед незаміжніх жінок у 2-4 рази вище, ніж у заміжніх, що, мабуть, пов’язано з невпорядкованим статевим життям (В.П. Мельник, 2000; M. Elias, 2005). Клінічні спостереження засвідчують, що у жінок мікоплазмова інфекція частіше перебігає малосимптомно, тому хворі не надають великого значення її проявам і не звертаються за лікарською допомогою. Це призводить до розвитку хронічних запальних захворювань урогенітального тракту і до неплідності жінок.

На сьогодні недостатньо вивчено:

· особливості клінічного перебігу мікоплазмозу урогенітального тракту залежно від супутньої інфекції, механізми персистенції інфекції; відсутнє вирішення проблеми раціональної діагностики мікоплазмозу, питання ерадикації інфекції;

· суперечливі дані щодо ефективності антибіотикотерапії і визначення критеріїв ефективності терапії.

Вищенаведене засвідчує актуальність вибраної теми і необхідність проведення власних досліджень, присвячених цьому колу питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційну роботу виконували згідно із планом основного наукового дослідження кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за комплексною темою: “Розробка і впровадження нових методів діагностики, лікування запальних і передракових захворювань жіночих статевих органів” (номер державної реєстрації 0198V003086)

Мета роботи. Підвищити ефективність лікування УГМ у жінок за рахунок розроблення раціональної системи діагностики, лікування і контролю ерадикації мікоплазмової інфекції на основі вивчення патогенетичних механізмів розвитку захворювання з урахуванням механізмів персистенції збудника.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу УГМ у жінок залежно від супутньої інфекції та стану системи імунітету.

2. Провести порівняльну оцінку діагностичних можливостей імуноферментного, культурального і молекулярно-біологічного методів діагностики мікоплазмової інфекції.

3. Дослідити мікробіологічні особливості біоценозу піхви у хворих на УГМ.

4. Визначити вплив перебігу мікоплазмової інфекції урогенітального тракту на показники неспецифічної резистентності організму, клітинного і гуморального імунітету, а також на цитокіновий профіль організму.

5. Вивчити ультраструктурну організацію слизової оболонки шийки матки у жінок, хворих на УГМ.

6. Розробити комплексний патогенетичний метод лікування УГМ з урахуванням механізмів персистенції і супутньої інфекції.

Об’єкт дослідження. Мікоплазмова інфекція урогенітального тракту жінок.

Предмет дослідження. Патогенетичне обґрунтування діагностики і терапії жінок, хворих на УГМ.

Методи дослідження. Загальноклінічні, бактеріоскопічні, імуноферментні, культуральні, молекулярно-біологічні, імунологічні та електронно-мікроскопічні.

Наукова новизна роботи. На основі клінічних, імуноферментних, культуральних, імунологічних,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать