Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

УДК: 616.248+616.43+616.432:153.943-058.86

ВПЛИВ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ФАКТОРІВ НА КЛІНІКО-ЕТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сенаторова Ганна Сергіївна ,

Харківський національний медичний університет МОЗ України,

завідуюча кафедри госпітальної педіатрії;

доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна ,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідуюча кафедри пропедевтики педіатрії.

Захист дисертації відбудеться 30.05.2008 р. о 13 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 29.04.2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.П. Смуглов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) займає провідне місце серед хронічних захворювань дитячого віку. В останні роки в усьому світі, у тому числі й в Україні, відзначається неухильне зростання даної патології в структурі хронічних захворювань органів дихання [Антипкін Ю.Г., 2005; Волосовець О.П., 2007; Ласиця О.І., Охотнікова О.М., 2005; Беш Л.В., 2007; Фещенко Ю.І., 2002; Kuprys-Lipinska I., Kuna P., 2007].

Незважаючи на значні досягнення в розумінні БА, не завжди вдається домогтися бажаного контролю над перебігом захворювання. Так, за даними вітчизняних і закордонних авторів, використання базисної терапії сприяє стабілізації клініко-функціональних показників тільки в 60-80% хворих БА [Беш Л.В., 2007; Огородова Л.М., 2001; Nathan R.A., Sorknes C.A., Kosinski M., 2004]. Також продовжує зростати частота важких форм перебігу БА, що складає в дитячому віці близько 25% [Ласица О.І., Охотникова О.М, 2006; Беш Л.В., 2007].

В останні роки спостерігається значне зростання ролі психоемоційних розладів у патогенезі хронічних захворювань [Казак С.С., 2007; Tack J., Bіcchops, Sarnellі G., 2004]. Виражена тенденція до підвищення частоти і тяжкості БА у дітей різних вікових груп в значній мірі обумовлена недостатніми адаптаційними можливостями дитячого організму до тривалого впливу стресових екзо- і ендогенних факторів, першочергове значення серед яких можуть мати погіршення екологічних умов, психологічні стреси [Каганов С.Ю., 2003; Лук'янова О.М.,1999; Зубаренко О.В., 2003; Мизерніцкий Ю.Л., 2004].

Центральною ланкою розвитку адаптаційних реакцій є активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової, гіпофізарно-гонадної і нейропептидних систем, серед яких важлива роль належить ендогенній опіоідній системі [Маслов Л.М., Лишманов Ю.Б., 2004; Акмаев І.Г., 2001;Tsigos C., Chrousos G.P., 2002]. Дисбаланс нейроендокринної регуляції виступає в ролі одного з ведучих патогенетичних механізмів підтримки і прогресування БА [Каладзе М.М., 2005; Пагава К.І., Мамучишвили І.Г., 2004; Лев М.С., 2000, Baі І.R., Knіght D.A., 2005].

БА є мультифакторіальним захворюванням, у генезі якого відіграють значну роль генетична схильність, фенотипічні, а також екологічно обумовлені факторі ризику, що за певних умов може зігравати вирішальну роль у формуванні патологічного процесу [Ласиця О.І., 2005; Сенаторова Г.С., 2003].

Поведінка, як частина фенотипу, є найбільш об'єктивним показником не тільки психоемоційного, але і фізіологічного стану дитячого організму, завжди має адаптивний сенс, що зберігається й в умовах патології [Самохвалов В.П., 2000; Давыдова О.Е., 2004; Манченко Н.Ю., 2001]. Детермінована генетично, поведінка контролюється на біохімічному рівні, при патологічних станах модифікація поведінки може бути обумовлена змінами в зацікавлених гормональних системах [Самохвалов В.П., 2002; Сидякин В.Г., 2000]. При цьому, особливості нейроендокринних змін і поведінки при БА у дітей і оптимізація базисної терапії в періоді загострення, з урахуванням виявлених порушень в адаптаційних системах, залишаются недостатньо вивченими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України: "Ефективність лікування розповсюджених захворювань у дітей на різних етапах реабілітації" (шифр 02/10, № державної реєстрації 0102U006362).

Мета дослідження - виявити вплив нейроендок

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать