Клініко-терапевтичні аспекти тривожних розладів при алкогольній залежності

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ,

ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

УДК: 616.89 - 008.441.13 - 07: 616.891.6

КЛІНІКО-ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ ПРИ АЛКОГОЛЬНІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ

14.01.17 - наркологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Сосін Іван Кузьмич, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри наркології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Мінко Олександр Іванович , Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», завідувач відділом профілактики та лікування алкоголізму;

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович , Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології.

Захист відбудеться „ 3 ” липня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий „ 2 ” червня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми . Епідемічний характер і популяційна масштабність алкоголізації серед населення, розмах медико-біологічних і соціально-економічних наслідків алкогольної залежності (АЗ) дають підставу відносити алкогольну хворобу до розряду медико-соціальної патології, що представляє собою реальну погрозу здоров'ю нації (Б.В.Михайлов та співавт., 2000; П.В.Волошин та співавт.,2003; Н.А.Марута, А.И.Минко, 2003; В.С.Битенский, Т.М.Чернова, 2004; Г.Т.Сонник, О.К.Напрєєнко, А.М.Скрипніков, 2006; Т.М.Воробьева, Л.М.Пайкова, А.Г.Плотников, 2007). За останні 10 років контингент пацієнтів, що знаходиться на медичному обслуговуванні в наркологічних диспансерах України, досяг 1 млн. осіб, а в структурі невідкладної наркологічної патології розлади, обумовлені АЗ, займають одне з перших місць (И.К.Сосин, Ю.Ф.Чуев, 2005; І.В.Лінський, М.В.Голубчиков, О.І.Мінко, Е.Б.Первомайський та співавт., 2007). За даними матеріалів Європейської конференції ВООЗ «Охорона психічного здоров'я: Проблеми й шляхи їх рішення», тривожні, аутоагресивні, фрустраційні розлади віднесені до станів, що вимагають невідкладних терапевтичних заходів (ВООЗ, 2005).

Серед загальної популяції від 1% до 16% людей страждають тривожними розладами (Р.А.Евсегнеев, 1998; О.С.Балабуха, 1998; Д.Гольдберг, С.Бенджамин, Ф.Крид, 1999; В.А.Мангуби, 2003; С.А.Монтгомери, 2003; Cross-nationalBullWHO, 2000).

Наукові публікації й повсякденні клінічні спостереження свідчать, що тривожні розлади різної тривалості й ступеню виразності зустрічаються на всіх етапах і стадіях формування патологічної залежності від алкоголю (С.В.Белоус, 2002; Н.Н.Иванец, И.П.Анохина, М.А.Винникова, 2002; В.Л.Гавенко, 2002; А.И.Минко с соавт.,2003; Д.В.Сайков, И.К.Сосин, 2004).

Показники розповсюдженості тривожних розладів, «тривожних станів», «анксіозних розладів», «алкогольної тривоги» в клінічній структурі АЗ відрізняються великою варіабельністю, що залежить, перш за все, від клінічних ситуацій, в яких досліджувалася алкогольна тривога(З.Н. Алиев, 2001; А.К.Напреенко, 2002; А.И.Минко, И.В.Линский, 2003; В.Б.Первомайский та співавт., 2004; J.Nakamura, N.Uchimura, 1997; K.R.Merikangas,1998). Так, частота анксіозних розладів у гострому періоді синдрому відміни алкоголю (СВА) досягає 96%, при алкогольних психозах ‑ 100%, на етапі формування внутрілікарняної ремісії ‑ 40%. У ремісійномуперіоді алкогольна тривога зустрічається в 4% пацієнтів, причому вона може здобуватизатяжний, фармакорезистентний перебіг. Тривожним розладам приділяється важлива роль у провокуванні зривів ремісії і рецидивів алкоголізації (О.Ф.Ерышев, Т.Г.Рибакова, П.Д.Шабанов, 2002; И.М.Сквира, 2008).

На сучасному етапі спостерігається виражений клінічнийпатоморфоз алкогольної афективної патології за рахунок збільшення частоти атипових, латентних, важко диференційованих випадків, ускладнення симптоматики з тенденцією до рецидивування (И.К.Сосин, Л.В.Лазирская, И.В.Куприенко, 2003; А.В.Погосов, И.А.Погосова, 2004).

Якщо тривожним розладам, як психологічній, загальномедичній, психіатричній, соціальній, філософській проблемі, присвячені численні літературні джерела (А.М.Вейн та співавт., 1997; М.А.Морозова та співавт., 2001; А.С.Аведисова, В.И.Бородин, 2006; Ю.А.Александровский, 2006), в наркології клініко-діагностичні, терапевтичні та профілактичні аспекти алкогольної тривоги вивчені недостатньо. Ці обставини й послужили для нас підставою щодо вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать