Медико-психологічна характеристика невротичних розладів у музично-педагогічних працівників

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ОСОКІНА ОЛЬГА ІГОРІВНА

УДК: 616.83-009+616.89]:378:371-057

МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

19.00.04 – медична психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії та медичної психології

Офіційні опоненти:

1. Доктор медичних наук, професор Луценко Олександр Григорович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра медичної сексології та медичної психології, професор кафедри

2. Доктор медичних наук, професор Спіріна Ірина Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри

Захист відбудеться “ 17 ” червня 2008 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58

Автореферат розіслано “ 7 ” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

кандидат психологічних наук, доцент

Н.К.Агішева

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чільне місце у структурі захворюваності населення України займають невротичні розлади. Це можна пояснити нестабільною політичною й економічною обстановкою, незадоволеністю населення своїм матеріальним становищем, соціальною незахищеністю, несприятливою екологічною ситуацією в країні (Н.О. Марута, 1999; В.І. Петрушин, 2004; В.В. Кришталь, 2005). Згідно з даними «Центра медичної статистики МОЗ України» захворюваність населення нашої країни невротичними розладами неухильно зростає з 2000 по 2006 роки з 21,7% по 23,7%, причому в 2006 році цей показник серед жіночого населення склав 32,9%, а серед чоловіків – 16,2%.

Протягом останніх трьох десятків років вітчизняними і закордонними дослідниками вивчається проблема невротичних розладів у різних професійних групах населення (Г.Є. Чархалашвілі, 1982; С.Б. Семічов, 1985; K. Nishyama, 1990; J.J. Cole, 1990; В.А. Абрамов, І.І. Кутько, О.К. Напрєєнко та ін., 1992; W.J. Cox, 1993; О.К. Бурцев, 1996; Л.П. Шибчик, 1997; Б.В. Михайлов, 2001; І.Д. Спіріна, 2004; О.В. Абрамов, 2004). Ними визначений великий вплив психоемоційної напруженості праці на формування розладів невротичного регістра.

У численних публікаціях останніх років проаналізовані дані про поширеність і клінічну структуру невротичних розладів та інших психічних порушень у людей соціальних професій: лікарів, педагогів, вихователів, акторів, композиторів та ін., діяльність яких вимагає великих емоційних витрат і належить до числа професій, що «допомагають» (Geoffrey I, Wills G., 2003; Post F., 2004; Iavicoli S. et al., 2004; Schlesinger J, Wills G., 2004; Н.І. Глушкова, 2004; Н.В. Матвєєва, 2004; О.В. Рибіна, 2005; С.Б. Величковська, 2005; А.А. Качина, 2006).Вважається, що особи зазначених спеціальностей значною мірою схильні до ризикової ситуації розвитку емоційного вигоряння, що несе не тільки зміну емоційної сфери, але і професійну особистісну деформацію.

Усе перераховане вище має місце в професійній діяльності музично-педагогічних працівників. Основними факторами трудової діяльності, що сприяють появі в них невротичних симптомів, названі значна нервово-емоційна напруженість праці, виробничі стреси і феномен емоційного вигоряння (А.О. Навакатикян, 1989; Maslach С., Schaufeli W.B, Leiter M.P., 2001, Fjellman-Wicklund A, Bruhn C, Sundelin G., 2003; Behar A, Wong W, Kunov H., 2006). З урахуванням переваги серед музикантів-педагогів осіб жіновий статі до перерахованих стресорів додаються завантаженість побутовою роботою, дефіцит часу на сон і відпочинок, що сприяє емоційному і фізичному виснаженню жінок (В.Є. Орел, 2001; Н.Є. Водоп'янова, Є.С. Старченкова, 2005; О.А. Семіздралова, 2007).

Медико-психологічним аспектам діяльності музикантів-педагогів присвячена невелика кількість вітчизняних і закордонних досліджень, у яких вкрай недостатньо приділялася увага вивченню в них розладів невротичного спектра. Залишаються невивченими психопатологічні особливості клінічних і субклінічних форм невротичних розладів, а також патогенні фактори, що сприяють їх появі, не визначено вплив на формування даної патології емоційного вигоряння і рівня самоактуалізації, не вивчено клінічні та психологічні особливості дискомфортних сценічних станів у музикантів під час публічного виступу. Це зумовило відсутність диференційованої системи профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музично-педагогічних працівників, розробка якої має важливе медичне і соціально-економічне значення. Це робить актуальним проведення дійсного наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до пла

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать