Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою щодо артеріальної гіпертензії спадковістю та у хворих на артеріальну гіпертензію

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА”

ЩЕПІНА НАТАЛІЯ ВАДИМІВНА

УДК 616.12-008.331.1-671-08: 575. 191

МАРКЕРИ ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ ТА ЗАПАЛЕННЯ У МОЛОДИХ ОСІБ З ОБТЯЖЕНОЮ ЩОДО АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ СПАДКОВІСТЮ ТА У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

14.01.11. – кардіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця; Хмельницькому обласному кардіологічному диспансері МОЗ України, м. Хмельницький.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Станіславчук Микола Адамович, завідувач кафедри факультетської терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сіренко Юрій Миколайович, завідуючий відділу симптоматичних гіпертензій Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, м. Київ;

доктор медичних наук, професор Тащук Віктор Корнійович, завідувач кафедри госпітальної терапії, лікувальної фізкультури та спортивної медицини Буковинської державної медичної академії МОЗ України, м. Чернівці.

Захист відбудеться “_5_” _березня_ 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Національному науковому центрі “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий “_31_” __січня__2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.І. Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найактуальніших медичних проблем, слугує причиною високої смертності та стійкої втрати працездатності населення. В Україні нараховується близько 11 млн. людей з підвищеним артеріальним тиском (АТ), а поширеність АГ за останнє десятиріччя зросла майже удвічі [Сіренко Ю.М., 2006]. Соціальне та медичне значення АГ полягає і в тому, що вона виступає незалежним чинником ризику та предиктором раннього розвитку інших серцево-судинних захворювань (CCЗ). Не дивлячись на проведення профілактичних заходів, зростає смертність від ішемічної хвороби серця (ІХС), інсультів та інших захворювань, асоційованих з АГ [Свищенко Е.П. та співавт., 2004]. Тому детальне вивчення та критичний перегляд факторів ризику (ФР), особливостей патогенезу та лікування АГ здатні не лише знизити ризик фатальних та нефатальних ускладнень, але й вийти на якісно нові стратегічні позиції лікування та профілактики АГ [Braun L. T., 2006].

Однак, виникнення, становлення та прогресування ССЗ не завжди можна пояснити відомими ФР. У певної частини хворих ССЗ можуть виникати при відсутності добре знаних середовищних та генетично обумовлених ФР, що спонукає до пошуку інших чинників, які можуть бути причетними до серцево-судинного континууму [Maas R., Boger R. H., 2003]. Останнім часом велика увага приділяється вивченню таких “нових” ФР ССЗ, як гіпергомоцистеїнемія, мікроальбумінурія (МАУ), С-реактивний білок (СРБ) та інші [Backes J. M., 2004; Bakris G. L., 2004; Tall A. R., 2004; Ni T. et al., 2006]. Показано, що МАУ пов’язана з чотирикратним підвищенням рівня ризику ІХС у осіб з нелікованою або пограничною АГ [Jensen J. S. et. al, 2002]. Доведено, що починаючи з концентрації гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові близько 10 мкмоль/л, серцево-судинний ризик (ССР) зростає до неспецифічно граничного рівня. Кожне підвищення в плазмі рівня ГЦ на 5 ммоль/л асоціюється з дворазовим підвищенням ризику ІХС [Dzielinska Z. et al., 2000], зростанням кардіоваскулярного ризику майже на 70% та ризику цереброваскулярних уражень – на 150%, та в тій же мірі підвищує ризик розвитку ІХС, як і підвищення концентрації ХС на 0,5 ммоль/л [Stanger O. еt al., 2004]. Показано, що у пацієнтів з АГ гіпергомоцистеїнемія є предиктором серцево-судинної смертності та зниження фракції викиду лівого шлуночка (ЛШ), незалежно від ІХС чи інфаркта міокарда в анамнезі [Cesari M. et al., 2004].

В патогенезі АГ та її ускладнень чільне місце займає дисфункція ендотелію (ДЕ) [Willerson J. T., Ridker P. M., 2004; Vanhoutte P. M. et al., 2005]. Показано, що ДЕ може виникати у хворих на АГ за відсутності супутніх порушень ліпідного обміну та атеросклерозу. Крім того, ДЕ розглядається як ранній ключовий момент в ініціації та прогресуванні атеросклерозу у хворих на АГ [Endemann D. H., Schiffrin E. L., 2004]. Встановлено також, що ознаки системного та локального запальних процесів простежуються з ранніх стадій АГ та атеросклерозу, а маркери запалення розглядають як незалежний предиктор майбутнього ССР [Shishehbor M. H., Hazen S. L., 2004; van Oostrom A. J. et al., 2004; Albert M. A. et al., 2006]. Вважається, що маркери запалення та функції ендотелію несуть додаткову інформацію про ССР, в доповнення до традиційних ФР, і можуть слугувати новими мішенями для лікування у пацієнтів з АГ [Rackley C. E., 2004; Ballantyne C. M., Nambi V., 2005].

Проте, до кінця не

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать