Недостатність лютеїнової фази: клініка, діагностування, лікування

ДУ «ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ»

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

БУЛАВЕНКО ОЛЬГА ВАСИЛІВНА

УДК 618.11-008.64:618.111:616-071:616-008

недостатність лютеїнової фази: клініка,

діагностика та лікування

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження . Недостатність лютеїнової фази (НЛФ) менструального циклу – одне з серйозних порушень репродуктивного здоров’я жінок, яке, незважаючи на зростаючу актуальність, залишається дискусійним. Частота НЛФ серед причин безплідності за даними різних авторів становить від 15% до 25,2% (Юзько О.М., 2007; Leung P. et al., 2006; Stocco C., 2007), а у жінок зі звичним невиношуванням - діагностується в 85% випадків (Сидельникова В.М., 2002; Niswender G.D., 2002). На сьогоднішній день відсутні дані про поширеність НЛФ та її місце в структурі безплідності і невиношування. Також не досліджено вікові особливості розвитку НЛФ, хоча деякі автори (Olive D.I., 2005)вказують на наявність фізіологічної НЛФ в критичні періоди репродуктивного віку при становленні та інволюції репродуктивної функції.

Існують поодинокі повідомлення щодо зміни тривалості менструального циклу у жінок з НЛФ (Татарчук Т.Ф., 2004; Castelbaum A., 2002), однак не описані її клінічні прояви, що не дозволяє проводити своєчасне адекватне обстеження даного контингенту жінок з метою попередження в них порушень репродуктивного здоров’я.

Досі не має консенсусу відносно поняття, тригерних факторів розвитку, діагностичних критеріїв та методів корекції НЛФ, незважаючи на те, що даний стан є однією з найбільш поширених форм дисфункції яєчників (Венцківський Б.М., 2006; Castelbaum A., 2002). Розвиток новітніх технологій та вдосконалення методів діагностики дозволили виявити багаточисельні складні механізми контролю фоллікуло- та лютеогенезу, а також секреторні зміни в ендометрії (Niswender G.D., 2002; Stocco C. et al., 2007), однак існуючі дані щодо механізмів розвитку НЛФ залишаються суперечливими.

На сьогодні питання порушення та відновлення рецепції ендометрію до стероїдів при різних фізіологічних та патологічних станах репродуктивної системи вивчаються досить активно, однак, публікацій, що висвітлюють результати порівняльних досліджень експресії рецепторів до статевих стероїдних гормонів та факторів росту при НЛФ досить нечисленні, і носять дискусійний характер (Devoto L. et al, 2002; Tabibzadeh S., 2002). Результати дослідження експресії антигенів TGF-в, TNF-б та тромбоспондину при НЛФ в доступній літературі взагалі відсутні. Недостатньо описані ультразвукові параметри оцінки стану яєчників та ендометрію при НЛФ та не визначені принципи їх моніторингу в ході лікування цієї патології.

Таким чином, на даний час немає чітко визначених критеріїв діагностики, факторів ризику виникнення НЛФ, і, відповідно, не розроблені принципи проведення профілактичних заходів. Залишається предметом дискусії тактика лікування даної патології (Вовк И.Б., 2001, Прилепская В.Н, 2004, Messinis I.E. et al., 2001,). Так, одні автори (Friedler S. et al. 2007) надають перевагу мікронізованому прогестерону, інші – пероральному застосуванню гестагенів (Маркин Л.Б., 2006; Wren B.G., 2000; Bourgain C., 2003). В той же час відсутні рекомендації щодо проведення комплексних заходів, котрі спрямовані не лише на усунення гестагенної недостатності, але й на корекцію інших порушень гомеостазу в організмі. Це зумовлює доцільність поглибленого вивчення особливостей патогенезу та морфофункціональних змін в репродуктивній системі жінок з НЛФ з метою подальшого вдосконалення методів профілактики та корекції порушень репродуктивного здоров’я.

Зв’язок роботи з планом наукових праць установи. Дисертаційне дослідження є фрагментом планових науково-дослідних робіт Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова «Прогнозування, профілактика та лікування морфофункціональних порушень у жінок з ускладненим перебігом вагітності та обмеженим соматичним та гінекологічним анамнезом» (№ державної реєстрації 0106U000258).

Мета дослідження: обґрунтування системи надання лікувально-профілактичної допомоги жінкам з недостатністю лютеїнової фази менструального циклу шляхом розробки алгоритму діагностики, принципів і методів її профілактики та лікування на основі встановлення взаємозв’язків гормонального гомеостазу, стану центральної та вегетативної нервової систем, ультразвукових характеристик та особливостей ангіогенезу матки та яєчників, а також морфофункціонального стану ендометрію.

Завдання дослідження:

1. Встановити місце НЛФ в структурі причин неплідності та невиношування.

2. Проаналізувати клінічні прояви НЛФ у жінок різних вікових груп.

3. Дослідити особливості гормонального гомеостазу у жінок з НЛФ у різні вікові періоди.

4. Оцінити ультразвукові особливості структури ендометрію, яєчників та стан регіональної гемодинаміки у даного контингенту жінок.

5. Провести порівняльну характеристику морфофункціональних особливостей та стану рецепції ендометрію в середню лютеїнову фазу у жінок з НЛФ та у здорових.

6. Виявити особливості функціонального стану центральної і вегетативної нерв

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать