Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ім. В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ ТУРЧИН ВікторІванович

УДК616.441-006.5-036.21-053.2:614.876053.2-0.92:546.15

ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ У ПІВНІЧНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ 14.01.14– ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2008

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті ендокринології та обміну речовин

ім. В.П.Комісаренка АМН України

Науковий керівник

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Кравченко Віктор Іванович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, завідувач відділу епідеміології ендокринних захворювань.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Комісаренко Ігор Васильович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, керівник відділу хірургії ендокринних залоз;

кандидат медичних наук, доцент Бобрик Марина Іванівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри ендокринології.

Захист відбудеться “__20___”__травня_________2008 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м. Київ -114, вул. Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м. Київ -114, вул. Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий “__14___”___квітня_________2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради доктор біологічних наук Калинська Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За визнанням спеціалістів Всесвітньої організа­ції охорони здоров’я (ВООЗ) профілактика і лікування йододефіцитних захворювань є одним з найважливіших завдань охорони здоров’я кінця другого – початку третього тисячоліття. Важливість проблеми визначається поширеністю патології, зумовленої йодним дефіцитом і чіткою окресленістю шляхів її вирішення. У 1990 році на саміті ООН було прийнято рішення про координацію дій урядів усіх держав для ліквідації йододефіциту серед насе­лення. За даними ВООЗ [2004] понад 2 млрд. населення планети проживає в умовах природного дефіциту йоду, що створює небезпеку виникнення змін як у структурі та функції щитоподібної залози (ЩЗ), так і з боку центральної нервової системи, інтелекту, пам’яті тощо [Тронько М.Д. і співавт., 2003, 2004, 2006; Олійник В.А. і співавт., 1998; Герасимов А.Г., Свириденко Н.Ю., 1997; Боцюрко В.І., 2001; Delange F., 1996]. У багатьох країнах світу було створено спеціальні державні комітети, урядові комісії, координаційні ради, державні програми для відстеження наслідків недостатності йоду у довкіллі та продуктах харчування населення, а також розробки методів її профілактики. ВООЗ, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародна рада з контролю йододефіцитних захворювань, низка інших міжнародних благодійних організацій спрямували свою діяльність на координацію зусиль для ліквідації йододефіцитних захворювань у всіх країнах світу.

Спрямованість дій багатьох спеціалістів та організацій на вирішення вищезазначеної проблеми обумовлена також науковими досягненнями останніх 20 років у царині вивчення йодного дефіциту.

У 80-х роках минулого сторіччя суттєво розширились уявлення про йодний дефіцит. Доведено, що дифузний зоб – це лише вершина айсберга, патології, пов’язаної з йодним дефіцитом. Було сформульовано положення про йододефіцитні захворювання. ВООЗ визначено критерії оцінки йодного дефіциту, розроблено та впроваджено нові підходи і критерії оцінки стану ЩЗ, у тому числі нормативи її розмірів для різних вікових категорій населення, впроваджено нові чутливі методики для визначення рівня забезпечення організму людини йодом, чіткіше та конструктивніше сформульовано підходи до запровадження йодної профілактики.

Дану роботу спрямовано на визначення розповсюдженості утиреоїд­ного зоба у дитячого населення Північного регіону України відповідно до сучасної класифікації ВООЗ, що дозволить порівняти частоту патології з відповідними показниками в інших областях України та країнах світу.

Попередні дослідження [Пономаренко В.М., та співавт., 1992] показали високе розповсюдження гіперплазії ЩЗ згідно з класифікацією Ніколаєва О.В. [1966] у дітей різного віку трьох районів Житомирської області, що становило 77%. Проте ці дослідження не відповідають сучасним вимогам ВООЗ, тому що базуються лише на пальпаторних даних, а не основних критеріях оцінки ступеня йодного дефіциту – йодурії.

Важливою особливістю роботи є те, що вона спрямована на вивчення йодного дефіциту серед дітей різного віку в регіонах, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Раніше статистика тиреоїдної патології у цих регіонах складалася на підставі лише звернень населення до медичних закладів по відповідну медичну допомогу та результатів поодиноких масових оглядів населення, робились спроби пов’язати частоту патології з опроміненням організму. У цій роботі було проведено цілеспрямовані епідеміологічні обстеження стану ЩЗ у дітей за спеціально розробленою програмою у поєднанні з вивченням показників йодного забезпечення у багатьох найбільш забруднених після аварії на ЧАЕС населених пунктах усіх областей Північног

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать