Генетична гетерогенність НВV та її вплив на імунопатогенез і перебіг НВV-інфекції

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

"ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ІМ. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

ТИМКОВИЧ МИРОСЛАВА АНДРІЇВНА

УДК: 616.36 – 002: 578. 891 – 07: 575. 22 (477, 87)

Генетична гетерогенність НВ V та її вплив на

імунопатогенез і перебіг НВ V -інфекції

14.01.13 – інфекційні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківській державній медичній академії післядипломної освіти.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Малий Василь Пантелійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Герасун Борис Абрамович, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, професор кафедри інфекційних хвороб;

кандидат медичних наук, доцент Корчинський Микола Чеславович, Київський національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри інфекційних хвороб.

Захист відбудеться "13" березня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.01 при ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України” за адресою: 01015, м. Київ, вул. Мазепи,23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України” за адресою: 03038, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 5.

Автореферат розіслано "12" лютого 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидатмедичних наук Панасюк О.Л.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Початок ХХI століття відзначається періодом значних досягнень у вивченні проблеми вірусних гепатитівз парентеральним шляхом передачі і HBV-інфекції в тому числі. Прогресуючий інтерес до HBV-інфекції зумовлений її глобальним розповсюдженням, несприятливими близькими та віддаленими наслідками (Возіанова Ж.І., 2000; Андрейчин М.А., 2001; Барштейн Ю.А., 2001; Громашевська Л.Л., 2001; Федорченко С.В., 2001).Хронічна форма ГВ оцінюється багатьма авторами як найрозповсюдженіша хронічна вірусна інфекція в світі, що вказує на глобальність та незавершеність у вирішенні проблеми HBV-інфекції (Соринсон С.Н., 1998; Андрейчин М.А., 2001; Громашевська Л.Л. з співавт., 2001; SherlockS., DooliD., 2002).

Не дивлячись на те, що в останні роки в Україні рівень захворюваності на HBV-інфекцію має тенденцію до зниження, епідемічна ситуація залишається складною, а територія України продовжує належати до регіонів з високим рівнем розповсюдження ГВ. В основному це пов’язано з економічними та фінансовими труднощами, великими міграційними процесами населення на окремих територіях, у тому числі і на Закарпатті, зростанням наркоманії, поширенням інструментальних інвазивних ендоскопічних досліджень, трансплантаційних операцій, які сприяють розповсюдженню інфекцій з парентеральним механізмом передачі. Як наслідок, разом з ВІЛ-інфекцією та ГС, ГВ на сучасному етапі – одна із небезпечних вірусних інфекцій, що викликає занепокоєння за здоров'я населення, скорочення середньої тривалості життя людей у всьому світі, призводить до значних матеріальних збитків і має вагому соціально-економічну значущість (Возіанова Ж.І., 2001).

У зв’язку з тим, що HBV-інфекція має часто безсимптомний перебіг початкових стадій захворювання та безжовтяничні форми хвороби, що обумовлюють високий відсоток хронізації процесу, виникають певні складності клінічної діагностики, що вимагає прискореного розвитку нових та удосконалення вже існуючих лабораторних методів моніторингу вірусних гепатитів. Новітні генодіагностичні дослідження нуклеотидних послідовностей ДНК HBV із наступним визначенням генетичної варіабельності HBV значно розширили можливості встановлення мутантних форм вірусу та сучасної етіологічної розшифровки гепатиту, що дозволило оцінити істинну поширеність й актуальність ГВ. Крім того, на основі результатів сучасних діагностичних методів стає можливим встановлення особливостей клінічного перебігу та наслідків інфекції, що дозволяє покращити етіотропне лікування та створити ефективні засоби специфічної профілактики HBV-інфекції (Мукомолов С.Л., 2003; Герасун Б.А., 2004; Корчинський М.Ч., 2004; Сучков С.В., 2004).

Вірус гепатиту В вважається найбільш вивченим серед інших гепатотропних вірусів. Але в останні роки його генетична мінливість почала значно впливати на перебіг та наслідки хвороби. Така мінливість проявляється як у існуванні різних генотипів HВV, так і у виникненні вірусних мутацій. Згідно з зарубіжними науковими даними генетична структура вірусу суттєво впливає на клінічний перебіг інфекційного процесу, імунологічне реагування організму, ефективність противірусної терапії тощо (Carman W. etal., 2003; Hunt С.М., 2003; Kao J.H., 2004). Важливо зазначити, що вивчення генотипів НВV, що циркулюють на території України, та їх вплив на перебіг ГГВ дотепер проводилися лише у хворих Харківської області (Лядова Т.І., 2004). Але, незважаючи на суттєві успіхи в проведенні генотипування вірусу ГВ, дослідження генетичної гетерогенності НВV не проводилися у хворих на тяжкі форми ГГВ та хронічні форми хвороби з

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать