Рак щитоподібної залози у поєднанні з іншою тиреоїдною патологією: особливості клініки, діагностики та лікування

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ІМ. В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ»

ГУЛЬЧІЙ Микола Васильович

УДК: 616.441-006.04-089.87:614.876

Рак щитоподібної залози у поєднанні з іншою тиреоїдною патологією: особливості клініки, діагностики та лікування

14.01.14 – ендокринологія

14.01.03 – хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на базі Київської міської клінічної лікарні №16 та в Державній установі «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України»

Наукові консультанти : доктор медичних наук, професор, член-кор. НАН та АМН України Тронько Микола Дмитрович , Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П. Комісаренка АМН України», директор Інституту, завідувач відділу патофізіології ендокринної системи;

доктор медичних наук, професор Процик Володимир Семенович , Національний інститут раку МОЗ України, керівник відділу пухлин голови, шиї та модифікуючих методів лікування

Офіційні опоненти : доктор медичних наук, професор, академік АМН України Павловський Михайло Петрович , Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії;

доктор біологічних наук, професор Богданова Тетяна Іванівна , Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», завідуюча лабораторії морфології ендокринних органів;

доктор медичних наук, професор Шідловський Віктор Олександрович , Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією

Захист відбудеться « 17 » червня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.538.01 з ендокринології в Державній установі «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України» (04114, м. Київ – 114, вул. Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України» (04114, м. Київ – 114, вул. Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий « 16 » травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук Л.М. Калинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема раку щитоподібної залози (ЩЗ), його рання діагностика, адекватне лікування та післяопераційна реабілітація хворих залишається актуальною в усьому світі. Для України ця проблема особливо важлива у зв’язку з Чорнобильською атомною катастрофою.

З наслідками такої катастрофи поєднують негативні тенденції у зміні здоров’я населення. Йдеться, насамперед, про ту частину населення, яка була опромінена під час самої аварії та у період ліквідації її наслідків.

За час, що минув після Чорнобильської катастрофи, накопичилася значна наукова медична інформація про вплив опромінення на зростання випадків тиреоїдної патології, в першу чергу раку щитоподібної залози серед населення країни [М.Д.Тронько та співавт., 1993, 2000, 2001; І.В.Комісаренко та співавт., 1996, 1998, 2000, 2002; М.Д.Тронько, Т.І.Богданова, 1997, 1999, 2003, 2006; А.Є.Присяжнюк та співавт., 2001; С.М.Черенько та співавт., 2000, 2002; А.Є.Коваленко, 2003; M.D.Tronkoetal., 1999, 2003, 2007].

В опромінених унаслідок аварії дітей за даними Т.П. Савченка з співавт. [2001] нетоксичний дифузний зоб І – ІІ ступеня виявлявся у 72,3%, ІІІ ступеня - 16,2%, автоімунний тиреоїдит – 7,5%, вузловий зоб – 1,3%, кісти – у 2,7% обстежених, а в 67,5% встановлено недостатність йоду в організмі.

І.В. Комісаренко з співавторами [1995], Е.П. Демидчик з співавторами [1996], М.Д. Тронько з співавторами [2001, 2003, 2006] та інші вчені зазначають, що у віддалений після аварії час серед опромінених дітей зберігається суттєве збільшення захворюваності на рак щитоподібної залози і це зростання пов’язане з впливом радіойоду чорнобильського походження.

А.Є. Присяжнюк з співавт. [2001] вважають, що має місце збільшення числа злоякісних пухлин щитоподібної залози, виявлених серед ліквідаторів, а з 1995 року це збільшення перевищує аналогічний показник у відповідних вікових групах населення України майже в 4 рази.

Ще задовго до аварії на ЧАЕС, в Україні існувала і продовжує існувати проблема ендемічного зобу, пов’язаного з дефіцитом йоду в грунті, воді та харчових продуктах. За свідченнями І.Г. Бабенка з співавт. [2001], В.І. Боцюрка [2001] та З.Й. Фабрі з співавт. [2001] та В.І.Кравченка з співавт. [2005, 2006, 2007] в Україні є цілий ряд ендемічних регіонів, де існує йодний дефіцит. Проведені дослідження підтверджують зв’язок поширеності зобу з дефіцитом йоду в організмі. Враховуючи сукупність негативних чинників, що можуть впливати на формування патології щитоподібної залози, слід вказати на можливість виникнення поєднаної тиреоїдної патології. Рак щитоподібної залози на тлі тиреотоксикозу з дифузним зобом відмічено у 1,5-4,8% хворих [С.Б. Пінський та співавт., 1999, L.D. Thompson, 2001; М.П. Павловський, 2002]. Частіше рак

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать