Похідні та диференціали функції багатьох змінних

ПОХІДНІ ТА ДИФЕРЕНЦІАЛИ ФУНКЦІЇ БАГАТЬОХ ЗМІННИХ

1 Частинні похідні

Нехай функція визначена в деякому околі точки .
Надамо змінній x приросту, залишаючи змінну незмінною, так, щоб точка належала заданому околу.

Величина

називається частинним приростом функції за змінноюx.

Аналогічно вводиться частинний приріст функції за змінною:

.

Якщо існує границя

,

то вона називається частинною похідною функції в точці за змінною x і позначається одним із таких символів:

.

Аналогічно частинна похідна функції за визначається як границя

і позначається одним із символів:

.

Згідно з означенням при знаходженні частинної похідної обчислюють звичайну похідну функції однієї змінної x, вважаючи змінну сталою, а при знаходженні похідної сталою вважається змінна x. Тому частинні похідні знаходять за формулами і правилами обчислення похідних функцій однієї змінної.

Частинна похідна (або) характеризує швидкість зміни функції в напрямі осі (або).

З’ясуємо геометричний зміст частинних похідних функції двох змінних. Графіком функції є деяка поверхня (рис 1). Графіком функції є лінія перетину цієї поверхні з площиною. Виходячи з геометричного змісту похідної для функції однієї змінної, отримаємо, що, де– кут між віссю і дотичною, проведеною до кривої в точці. Аналогічно.

Рисунок 1 – Геометричний зміст частинних похідних

Для функції n змінних можна знайти n частинних похідних:

,

де

,

.

Щоб знайти частинну похідну, необхідно взяти звичайну похідну функції за змінною, вважаючи решту змінних сталими.

Якщо функція задана в області і має частинні похідні в усіх точках, то ці похідні можна розглядати як нові функції, задані в області.

Якщо існує частинна похідна за x від функції, то її називають частинною похідною другого порядку від функції за змінною x і позначають або .

Таким чином, за означенням

або.

Якщо існує частинна похідна від функції за змінною, то цю похідну називають мішаною частинною похідною другого порядку від функції і позначають, або.

Отже, за означенням

або .

Для функції двох змінних можна розглядати чотири похідні другого порядку:

.

Якщо існують частинні похідні від частинних похідних другого порядку, то їх називають частинними похідними третього порядку функції, їх вісім:

.

Виникає запитання: чи залежить результат диференціювання від порядку диференціювання? Інакше кажучи, чи будуть рівними між собою мішані похідні, якщо вони взяті за одними і тими самими змінними, одне й те саме число разів, але в різному порядку? Наприклад, чи дорівнюють одна одній похідні

і або і?

У загальному випадку відповідь на це запитання негативна.

Проте справедлива теорема, яку вперше довів К.Г.Шварц.

Теорема (про мішані похідні).Якщо функція визначена разом із своїми похідними в деякому околі точки , причому похідні та неперервні в точці, то в цій точці

.

Аналогічна теорема справедлива для будь-яких неперервних мішаних похідних, які відрізняються між собою лише порядком диференціювання.

2 Диференційованість функції

похідна диференціал функція змінна

Нехай функція визначена в деякому околі точки. Виберемо прирости і так, щоб точка належала розглядуваному околу і знайдемо повний приріст функції в точці:

.

Функція називається диференційовною в точці М, якщо її повний приріст в цій точці можна подати у вигляді

, (1)

де та – дійсні числа, які не залежать від та , – нескінченно малі при і функції.

Відомо, що коли функція однієї змінної диференційовна в деякій точці, то вона в цій точці неперервна і має похідну. Перенесемо ці властивості на функції двох змінних.

Теорема 1 (неперервність диференційовної функції).

Якщо функція диференційовна в точці М, то вона неперервна в цій точці.

Доведення

Якщо функція диференційовна в точці М, то з рівності (1) випливає, що. Це означає, що функція неперервна в точці М.

Теорема 2 (існування частинних похідних диференційовної функції). Якщо функція диференційовна в точці , то вона має в цій точці похідні та і.

Доведення

Оскільки диференційовна в точці,то справджується рівність (1). Поклавши в ній, отримаємо,

.

Поділимо обидві частини цієї рівності на і перейдемо до границі при:

.

Отже, в точці існує частинна похідна. Аналогічно доводиться, що в точці існує частинна похідна.

Твердження, обернені до теорем 1 і 2, взагалі кажучи, неправильні, тобто із неперервності функції або існування її частинних похідних ще не випливає диференційовність. Наприклад, функція неперервна в точці, але не диференційовна в цій точці. Справді, границі

не існує, тому не існує й похідної. Аналогічно впевнюємося, що не існує також похідної. Оскільки задана функція в точці не має частинних похідних, то вона в цій точці не диференційовна.

Більш того, відомо приклади функцій, які є неперервними в деяких точках і мають в них частинні похідні, але не є в цих точках диференційовними.

Теорема 3 (достатні умови диференційовності ).

Якщо функція має частинні похідні в деякому око

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать