Договір купівлі-продажу 2

План

Стор.

Вступ 2

1. Поняття і зміст договору 3

2. Особливості деяких видів договорів купівлі – продажу

2.1. Купівля - продаж жилих будинків; 14

2.2. Купівля - продаж в зовнішньоторговельному обігу; 17

2.3. Купівля – продаж на біржах, аукціонах; 22

2.4. Купівля - продаж мисливської і газової зброї 28

3. Гарантії прав покупців в роздрібній торгівлі 34

Висновок 40

Література 41

Національна академія внутрішніх справ України

(НАВСУ)

Курсова робота

з предмету “Цивільне та сімейне право”

на тему “Договір купівлі-продажу”

Київ 2001

Вступ

Договір купівлі-продажу, безумовно, є одним з найефективні­ших засобів взаємозв'язку виробництва і споживання, регулято­ром нормального функціонування господарського комплексу країни. Він може укладатися між громадянами, між організація­ми (підприємствами, установами), а також між організаціями і громадянами, що свідчить про його універсальність. Однак у період існування СРСР застосування такого універсального ре­гулятора товарообігу було значно обмеженим. Найбільшого по­ширення купівля-продаж набула у внутрішньому товарообігу в сфері державної і кооперативної роздрібної торговельної мережі, за допомогою якої задовольнялася основна частина матеріаль­них і культурних потреб громадян у товарах особистого спожи­вання. Договір купівлі-продажу забезпечував також деякі потре­би матеріально-технічного постачання державних, кооператив­них та інших організацій, не набувши тут належного розвитку. Більше того, впродовж кількох десятиліть під впливом організа­ційно-правових обмежень обсяг торгівлі з використанням дого­вору купівлі-продажу за участю організацій був зведений до мінімуму. Такі угоди могли укладатися, як правило, на продук­цію (товари), яка не розподілялася в плановому порядку (зокре­ма, предметів канцелярського, культурно-побутового, спортив­ного призначення). У цей період товарообіг між господарюючи­ми суб'єктами (юридичними особами) здійснювався за допомо­гою договору поставки, що укладався на підставі обов'язкового дія сторін планово-адміністративного акту розподілу продукції (товарів). В умовах планової економіки, централізованого роз­поділу матеріальних ресурсів, панування адміністративно-команд­них методів управління економічними відносинами договір по­ставки став домінуючим у товарообігу між господарюючими суб'єктами і сформувався в самостійний договір.

Перебудовчі процеси в СРСР, започатковані в 1985 р., сприя­ли реформуванню планової економіки і певному розширенню вільного товарообігу. Розпад СРСР і проголошення Україною та іншими колишніми союзними республіками незалежності, усві­домлення необхідності докорінних змін прискорили прийняття нових економічних законів України («Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» тощо), направ­лених на зміну відносин власності, на розвиток підприємницт­ва. Відтак разом з поступовим зародженням в Україні елементів ринкової економіки істотно зросла роль договору купівлі-про­дажу.

В умовах ринкової економіки договір купівлі-продажу є основним регулятором взаємовідносин між виробниками і спо­живачами, відносин у сфері розподілу і перерозподілу матері­альних благ, забезпечуючи вільний і оптимальний розвиток усіх форм власності, підприємництва і торгівлі.

1. Поняття і зміст договору

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (друга сторона)., а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст.224 ЦК України).

Однак не всі учасники цивільних правовідносин можуть набу­вати майно у власність. Так, відповідно до Закону України «Про власність» (1991 р.) майно, що є державною власністю і закріп­лене за державним підприємством, належить йому на праві пов­ного господарського відання, крім випадків, передбачених зако­нодавством України, а майно, що є державною власністю і за­кріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, — на праві оперативного управління (ст.ст.37, 39).

Таким чином, за договором купівлі-продажу продавець зобо­в'язується передати покупцеві майно у власність або повне гос­подарське відання чи оперативне управління, а останній зобо­в'язується прийняти це майно і сплатити за нього обумовлену угодою грошову суму. Це оплатний, двосторонній і консесуальний договір. Він спрямований на безповоротне відчуження продавцем майна і перехід його у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупця, і, отже, є юридичною підставою виникнення такого зобов'язального правовідношення, яке обумовлює появу у покупця абсолютного речового права.

Договір купівлі-продажу, як правило, має одноразовий харак­тер і укладається переважно на те майно, яке є в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачуєть­ся вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні. В окремих випадках для покупця становить інтерес не саме прид­бане майно (як матеріальний об'єкт), а зафіксоване в ньому те чи інше право вимоги, наприклад, у разі купівлі цінних паперів. Оплата придбаного майна повинна здійснюватися у національні

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать