Бертольд Брехт біографія та звязок з театром

Реферат на тему:

(біографія та зв’язок з театром)

БЕРТОЛЬТ БРЕХТ(1898-1956)- німецький драматург, поет і прозаїк, кіносценарист, автор теоретичних праць, присвячених проблемам театру, режисер. До історії літератури Брехт увійшов як митець, що відкрив нову епохув західній драматургії.

Бертольт Брехт (повне ім'я Ойґен Бертольд Фрідріх Брехт) народився 10 лютого 1898 р. у місті Ауґсбурґ у родині замож­ного торгового службовця. Чотири роки навчався у народній школі, після чого вступив до гімназії. Вже у гімназійні роки з'явилася перша його публікація — у місцевій газеті був надру­кований вірш, підписаний «Бертхольд Ойґен». Батьки могли б забезпечити синові матеріальний добробут і надійне май­бутнє. Проте юного бунтівника не при­ваблювала роль спадкоємця батьківської справи та перспектива затишного бюр­герського життя. Він обрав своєю про­фесією медицину, яку студіював у Мюн­хенському університеті. Влітку 1918 р. Брехт був мобілізований до армії. Втім, через серйозне захворювання нирок, комісія лікарів відмовилася послати його на фронт. Так студент-медик Брехт став санітаром військового шпиталю в Ауґсбурзі. Свій тодішній досвід пізнан­ня Першої світової війни він узагальниву вірші «Легенда про мертвого солдата». Цей твір став попу­лярним далеко за межами рідного міста автора.

Наприкінці 10-х років з'являються й перші драматичні спроби Брехта: драми «Ваал», «Барабани вночі». Невдовзі молодий митець був нагороджений престижною Кляйстівською премією. Незабаром він перебрався із затісного для нього Мюнхена до Берліна, де розпочав плідно працювати як драматург, режисер і постановник п'єс. 1924 р. Б. Брехт познайомився з таланови­тою актрисою Геленою Вайґель, яка стала його дружиною і найближчим помічником.

Бунтівна вдача молодого Брехта давалася взнаки й у дрібницях його творчого життя. Як і дехто з німецьких авангардистів початку XX ст., він відмовився від великих літер на письмі (у німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери), скасував знаки пунктуації, залишивши лише знак питання та - хіба що заради жарту - знак оклику. У своєму імені останню літеру «д» він змінив на «т».

Починаючи з другої половини 20-х років у творчому розвит­ку Брехта намічається злам. Він охоплює всі рівні його духов­ного життя. Брехт студіює праці К. Маркса, знаходячи в них раціонально (до того ж економічно й політичне) аргументоване підґрунтя власного бунту проти капіталізму, а також позитив­ну, на його думку, програму перетворення суспільства й мисте­цтва. Він зближується з комуністичним рухом і залучається дойого пропаганди, тим самим повто­рюючи шлях багатьох авангар­дистів, які починали з тотального заперечення старого світу й прихо­дили до утвердження нового то­талітарного режиму. У цей час ми­тець розробляє концепцію нова­торської драми й успішно апробує її в низці п'єс. Б. Брехт і Г. Вайґель, що блискуче грала провідні ролі в йо­го драмах, стають знаменитостями.

1933 р. змусив митця покинути «коричневу» батьківщину. Розпо­чався період еміграції, що тривав довгих п'ятнадцять років.

Талант опального на батьківщині Брехта знаходить визнання за кордоном. Зростає кількість його прихильників; його п'єси успішно ставлять на сценах Парижа, Амстердама, Копен­гагена. Однак навіть у затишній Данії він відчуває психо­логічний тиск. Адже датські нацисти час від часу публікують списки з іменами найвідоміших емігрантів, а датська поліція постійно інформує про них нацистську службу безпеки й за­кордонний відділ гестапо. У перший же місяць свого перебу­вання в Данії Брехт довідався з газет, що датчани передали німецькій поліції активіста комуністичної партії Німеччини Функе, хоча й знали, що на батьківщині він відразу ж потра­пить до концтабору. До того ж, як і інші емігранти, Брехт був змушений дати письмову обіцянку не долучатися до будь-якої політичної діяльності. Одне слово, у передвоєнній Європі він аж ніяк не почував себе захищеним та вільним.

Двічі упродовж 30-х років Б. Брехт відвідав Москву, де як член редколегії залучився разом із Л. Фейхтванґером до видан­ня німецького часопису «Дас ворт». Утім, попри свою «проко­муністичну» орієнтацію, місцем свого подальшого перебуван­ня він обрав не Радянський Союз, а США.

Тут Брехт продовжує інтенсивно працювати — і як драма­тург, і як кіносценарист, і як режисер-постановник. Проте умов для повноцінної творчої реалізації в Америці він не мав, адже був тут маловідомим драматургом, до того ж - підозрілим через свої симпатії до комуністичного руху. Деякий час Брехт працював для Голлівуда, однак так і не вписався у тодішню американську кіноіндустрію, що, намагаючись задовольнити потреби масової аудиторії, орієнтувалася насамперед на вироб­ництво сенсаційних бойовиків. Один із брехтівських сценаріїв був брутально спотворений. Обурений драматург розірвав взаємини з фірмою, перекривши собі шляхи до участі в інших,цікавих для нього кінопроектах. За шість років перебування в Америці з'явилося лише кілька його публікацій у газетах та журналах. Жодної книжки Брехт тут не видав.

По завершенні війни Брехт переїхав до Берліна, сподіваючись, що у соціалістичній Німеччині він матиме найкращі можливості для творчості. Та й справді, зрештою він і його дружина вперше у житті отримали власний театр - «Берлінер ансамбль», що швидко завою­вав славу новаторського. Втім, цей «неортодоксальний марк­сист» і тут прагнув зберегти незалежність від радянської влади. Том