Оздоровлення повітряного середовища

РЕФЕРАТ

з дисципліни

«Охорона праці»

Тема: «Оздоровлення повітряного середовища»

План

1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу

2. ГДК шкідливих речовин в повітрі

3. Методи визначення шкідливостей в повітрі

4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами

5. Метеоумови на виробництві

6. Природна вентиляція, принцип розрахунку

7. Механічна вентиляція

8. Місцева вентиляція

9. Типи вентиляторів

10. Способи визначення повітрообміну

11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну

12. Засоби індивідуального захисту

1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу

Основними шляхами проникнення в організм токсичних речовин з повітря приміщень є дихальні шляхи. При цьому відбувається захворювання крові, різноманітних внутрішніх органів.

Всі шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини підрозділяються на 4 класи (ГОСТ 12.1.007-76):

- надзвичайно небезпечні – ртуть, фосген, озон і ін.;

- високо небезпечні – йод, бензол, марганець, мідь, хлор і ін.;

- помірно небезпечні – сода кальцинована, метиловий спирт і ін.;

- малонебезпечні – ацетон, бензин, аміак, етиловий спирт і ін.

У промисловій санітарії шкідливі речовини прийнято поділяти на хімічні речовини і виробничий пил.

За характером дії на людину хімічні речовини підрозділяються на наступні підгрупи:

- загальнотоксичні, такі, що викликають отруєння всього організму (окис вуглецю, ціаністі поєднання, свинець, ртуть, бензол і ін.);

- подразнюючи, такі, що викликають подразнення дихального тракту і слизистих оболонок (хлор, аміак, озон, ацетон і ін.);

- сенсибілізуючі, діють як алергени (формальдегід, розчинники і лаки);

- канцерогенні, такі, що викликають ракові захворювання (нікель і його поєднання, оксиди хрому, азбест і ін.);

- мутагенні, такі, що призводять до змін спадковій інформації (свинець, марганець, радіоактивні речовини);

- репродуктивні, що впливають на дітородну функцію (ртуть, свинець, марганець, радіоактивні речовини).

2. ГДК шкідливих речовин в повітрі

По ГОСТ 12.1.005-88 встановлені граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин (мг/м³) в повітрі робочої зони виробничих приміщень.

ГДК – це концентрації, які при щоденній (окрім вихідних) 8 годинній роботі або при іншій тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) протягом всього робочого стажу не викликають захворювань або відхилень у стані здоров'я. ГДК шкідливих речовин є вихідною базою при проектуванні нових машин і механізмів, технологічних ліній, промислових споруд і підприємств, при розрахунках вентиляції, кондиціонерів, приладів контролю і систем сигналізації.

3. Методи визначення шкідливостей в повітрі

Для контролю вмісту шкідливих речовин в повітрі застосовуються наступні методи: лабораторні, експресні і автоматичні.

Лабораторні методи забезпечують високу точність, але вимагають високої кваліфікації і часу.

Експресні методи прості і оперативні, але не дуже точні. Здійснюються спеціальними приладами – газоаналізаторами – УГ-2, УГ-3, ГХ-4 і ін. Їх принцип роботи заснований на зміні довжини забарвлюваній частині індикаторного порошку.

Автоматичні методи здійснюються переносними або стаціонарними газоаналізаторами, які подають сигнал при досягненні певного рівня загазованості.

Для визначення запиленості повітря користуються фотоелектричним, ваговим і розрахунковим методами.

4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами

Заходи боротьби із забрудненістю повітря повинні вестися в наступних напрямках: видалення шкідливих речовин; поліпшення технологічних процесів; герметизація апаратури; заміна сухих виробництв мокрими; впровадження вентиляції; застосування спецодягу і індивідуальних засобів захисту; санітарно-технічна пропаганда і навчання безпечним методам роботи.

5. Метеоумови на виробництві

Мікроклімат виробничих приміщень нормується залежно від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по тяжкості і періоду року. Основні нормативні документи, в яких наведені норми мікроклімату, - це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99. При нормуванні мікроклімату календарний рік підрозділяється на два періоди:

- холодний період – коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижче +10 °С;

- теплий період – коли середньодобова температура зовні приміщення +10 °С і вище.

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 класифікація робіт по тяжкості розділяються на наступні категорії: Iа, IIа, IIб, III.

6. Природна вентиляція, принцип розрахунку

Вентиляцією називається організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого, чистого повітря. Вентиляція буває природна, механічна і змішана. Механічна вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною. За місцем дії вентиляція буває загальнообмінна і місцева. Природна вентиляція виробничих приміщень може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції надходження і видалення повітря відбувається через нещільність зовнішніх обгороджувань, через вікна, кватирки, спеціальні отвори (провітрювання). Організована (піддається регулюванню) природна вентиляц

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать