Гігієна повітряного середовища житлових приміщень

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет

розвитку людини “Україна”

Горлiвський регіональний інститут

Кафедра фізичної реабілітації

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Гігієна

На тему:

ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

студента 2-го курсу денної форми навчання

напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт

спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація

Цимбал Романа Анатолійовича

Викладач: Ярош А.М.

Горлівка 2009

ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ

Більшу частину свого життя людина проводить у приміщенні. Приміщення можуть бути житловими, виробничими та громадськими (навчальні, культурно-видовищні, бібліотечні, торговельні, лікарняні та ін.).

Залежно від віку, характеру трудової діяльності, стану здоров'я, індивідуального способу життя час перебування у приміщенні упродовж дня коливається від 40 до 100 %, складаючи у середньому 75—80 %.

Унаслідок фізіологічних, побутових, виробничих та інших процесів повітря приміщень суттєво відрізняється від навколишнього. Загальне уявлення про зміни складу і властивостей повітря приміщень порівняно з чистим, атмосферним дає таблиця 1.

Із таблиці видно, що ці зміни стосуються головним чином хімічного складу та вмісту аерозолів у житлових приміщеннях. Провідне гігієнічне значення мають забруднення повітря різними хімічними речовинами, зниження вмісту кисню та легких аероіонів з негативним зарядом, унаслідок чого відбувається денатурація повітря, яка несприятливо впливає на здоров'я людини.

Джерела забруднення (денатурації) повітря приміщень поділяються на дві основні групи: зовнішні та внутрішні. Основним джерелом зовнішньої групи є забруднення атмосферного повітря, що пов'язане з викидами промислових підприємств, окремих комунальних та інших об'єктів, автомобільного транспорту. У житлових приміщеннях, розташованих на територіях із забрудненим атмосферним повітрям, майже всі хімічні, газові компоненти цього забруднення виявляються і в повітрі приміщень. Чим вищий рівень забруднення зовнішнього атмосферного повітря, тим вищий вміст відповідних забруднювачів у повітрі жител. Інколи концентрація останніх може сягати гранично допустимої для атмосферного повітря величини і навіть перевищувати її.

Однак провідне значення в процесі денатурації повітря житлових приміщень мають внутрішні джерела і чинники забруднення: повітря, що видихується людиною, забруднення,, зумовлені використанням газових плит та інших опалювальних приладів, приготування їжі, засоби побутової хімії, кімнатний пил, продукти розкладу органічних речовин на одязі, білизні, шкірі людей і домашніх тварин, паління, хімічні речовини з будівельно-оздоблювальних матеріалів, будівельні конструкції, меблі тощо. Певне значення можуть мати побутові «аварійні» забруднення, наприклад, забруднення ртуттю

Таблиця 1. Порівняльна характеристика деяких властивостей чистого атмосферного повітря і повітря приміщень

Показник	Повітря
	атмосферне	житлових і громадських приміщень	виробничих приміщень
Кисень Азот Діоксид вуглецю Пил Сторонні запахи Шкідливі хімічні речовини Окислюваність повітря Аероіони Тиск атмосферного повітря Електромагнітне поле	20,9 % 78% 0,04 % Менше ніж 0,1 мг/м3 Відсутні Відсутні або в концентраціях, нижчих за ГДК До 4 мг/м3 Переважно легкі 760 мм рт. ст. (1 атм) Менше ніж 1 мкВ/см2	Менше ніж 20,9 % Приблизно 78 % До 0,1 % і більше Більше ніж 0,1 мл/м3 Можуть бути Можуть бути (С02 , леткі органічні кислоти та ін.) 10—20 мг/м3	Може бути значно менше ніж 20,9 % Приблизно 78 % До 6—10 % Більше,ніж 0,1 мг/м3 Звичайно наявні Звичайно наявні Залежно від виробництва, може бути більше ніж 50—60 мг/м3
		Легких аероіонів з негативним зарядом практично немає, переважають важкі аероіони з позитивним зарядом
		740—750 мм рт. ст. 3—4 мкВ/см2	Може коливатися в значному діапазоні (від 0,25 до 4 атм і більше) Більше ніж 1100 мкВ/см"

У повітрі, що видихується, виявлено більш як 200 різноманітних сполук, головним чином органічних продуктів метаболізму (табл. 2). Інтегральним кількісним показником вмісту цих сполук у повітрі може бути так звана окислюваність повітря, тобто кількість міліграмів 0₂ , потрібного для окислювання недоокислених речовин віл повітря (г/м³ ). Цей показник може бути визначений методами біхроматної або перманганатної оксидометрії. Окислюваність повітря, що видихується здоровою людиною, звичайно становить 15— 20 мг/л.

За цим показником повітря житлових кімнат оцінюється як чисте, якщо окислюваність не перевищує 5 мг/л, як помірно за

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать