Особистісно орієнтоване навчання хімії

Реферат з хімії на тему:

Особистісно орієнтоване навчання хімії

Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:

- самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання назрілих проблем;

- критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

- самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня;

Сформувати такі якості можливо лише через особистісно-оріентовані технології, оскільки навчання, орієнтоване на середнього учня, засвоєння і відтворення ним знань, умінь та навичок не може задовольнити сучасні потреби. Особистісно-орієнтоване навчання(ООН) - це навчання що:

- забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня;

- надає кожному учневі, виходячи з його здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктивного досвіду, можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;

- створює умови для вибору учнем предмета вивчення, оскільки ООН базується на принципі варіативності;

- створює умови для виявлення пізнавальної активності учнів.

Існують такі способи досягнення цієї мети:

- використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;

- створення атмосфери зацікавленості учня в роботі класу;

- стимулювання учнів до висловлювань,використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;

- підтримки учня в його бажанні знаходити свій спосіб роботи (розв'язування задач ), аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці;

- створення педагогічних ситуацій на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність у роботі, створення умов для природного самовираження учня.

ООН - це навчання,в якому особистість учня перебуває в центрі уваги вчителя, психолога, і саме пізнавальна діяльність, а не викладання, є визначальною.

Традиційна парадигма “вчитель - підручник – учень” заміняється новою – “учень - підручник – учитель”.

У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь школярів, а й на діагностику їхньої діяльності.

Особистісно-орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків.

Загальна мета особистісно-орієнтованого навчання конкретизується вчителем на уроці. Для її реалізації ми використовуємо проблемні творчі завдання; обговорення з дітьми наприкінці уроку не лише того, що “ми дізналися”, а й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому; оцінювання відповіді учня й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використовував, чому помилився.

На кожному уроці перед учнями ставиться конкретне завдання (що вони повинні знати, чому навчитися, якими знаннями оволодіти).

Відповідно до цього з кожної теми розробляються вимоги до знань учнів.

Важлива роль відводиться викладанню програмного матеріалу блоками. Блочне викладання предметів створює ефект “заглиблення” у предметі:

- учитель багато встигає на уроці, не витрачаючи часу на організацію класу;

- більше часу залишається на закріплення матеріалу, на роботу з розвитку мислення учнів;

- зменшується обсяг домашніх завдань;

- є можливість пов'язати вивчення кількох тем, зручніше планувати уроки, ефективніше проводити контроль знань;

- ширші можливості для використання нестандартних уроків, які сприяють розвитку творчого потенціалу учнів;

- покращується дисципліна учнів на уроках.

Важливу роль відіграють і додаткові індивідуальні заняття (ДІЗ), які створюють можливості для підвищення успішності учнів, формування в переважної більшості дітей стійкої системи знань, розвитку їхніх творчих здібностей.

СБН - на початку вивчення теми проводиться оглядово-установча лекція з елементами бесіди ( з планом лекції учні ознайомлюються заздалегідь ), під час якої акцентується увага на вузлових питаннях теми, їх взаємозв'язок. Враховуючи різний темп сприймання матеріалу учнями, найважливіші питання висвітлюються повторно. Під час лекції в учнів створюється цілісне уявлення про зміст теми. Окремі питання вивчаються на уроках-семінарах, практичних заняттях. Узагальнюючі уроки проводяться у вигляді уроків-подорожей, уроків-конференцій і т.д.

Необхідно урізноманітнювати форми класичного уроку, поглинання знань за рахунок міжпредметних зв'язків відбувається на інтегрованих, бінарних уроках, уроках-панорамах; розвиток творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні - на уроці прес-конференції; реалізація науково-пошукової, експериментальної роботи учнів - під час захисту рефератів, виконання творчих завдань; контроль знань - на уроці-консультації, уроці-заліку.

Такі форми навчання допомагають учню повніше виявити свою індивідуальність, позбутися страху

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать