Семантичні мережі

Семантичні мережі

( реферат)

1. Визначення та класифікація семантичних мереж

Семантичні мережі (СМ) – спосіб графічного подання знань, з наголосом на зв’язках між різними інформаційними одиницями. Інформація про певне поняття формується навколо відповідного вузла.

Семантичну мережу можна уявити у вигляді графу, вершини якого визначають об’єкти предметної області, а дуги відповідають зв’язкам між ними.

Формально сем. мережа визначається як набір < І, С₁ , С₂ , … С_n , Г >

де І – множина інформаційних одиниць, С₁ , С₂ , .. С_n – типи зв’язків між інформаційними одиницями, Г – відображення, що задає зв’язки між ін форм. одиницями.

Історично першою моделлю сем. мережі була модель Квілліана.

Прикл.

Твердження „Студент Петренко отримав 5 на іспиті зі штучного інтелекту ” можна зобразити такою сем. мережею

/ Реальне вузли звичайно не чіткі /

Розрізняють класифікуючи, функціональні мережі та сценарії.

класифікуючи СМ задають відношення ієрархії між інформаційними одиницями.

функціональні СМ характеризуються функціональними відношеннями, що задають обчислення одних інф. одиниць через інші.

у сценаріях використовується відношення „причина – наслідок”

2. Семантичні мережі у пам’яті людини

Є ряд свідчень, що знання в людській пам’яті зберігаються у вигляді структур, що нагадують сем. мережі (школа Жана Піаже)

Приклад.

Дівчинці (3,5 років) показали квадрат, після чого вона намалювала дві фігури:

1) 2)

На фігурі 2 вона намалювала „жорсткі речі” (кути), „боковинки” (горизонтальні сторони) й „речі, які йдуть угору” (вертикальні сторони).

Цікаво, що сем. мережа квадрату подібна до рис.2 дівчинки.

Існує гіпотеза, що людина перетворює видимі об’єкти у семантичні мережі (внутрішня мова), а при малюванні виконує обернене перетворення – реконструкцію об’єкта.

/дівчинка на рис. 2 не виконала реконструкції об’єкту, а зобразила СМ /

3. Трирівнева архітектура семантичних мереж

Повній БЗ відповідає семантична мережа, окремій концептуальній одиниці – концептуальний граф.

4. Асиміляція нових знань на основі семантичних мереж

Для сприйняття інтел. системою нової інформації потрібно приєднати концептуальний граф нового твердження до сем. мережі.

Асиміляція знань – переклад знань на внутрішню мову системи:

Повна – нова інформація сприймається як істинна;

Модальна – інформація додається з примітками (джерело, умови)

Прикл.

Інформація: „Байт містить 8 біт”

Після асиміляції: „В довіднику 1 вказано, що Байт містить 8 біт”

Сприйняття нових знань можна розбити на 2 етапи:

формування внутрішнього опису нової інформації у вигляді концептуальних графів.

під’єднання сформованих концептуальних графів (фрагментів) до існуючої Сем. мережі.

5. Способи задання семантичних мереж

Наведеному графу відповідає набір бінарних фактів (о – а – з)

Пр. Петренко – Є – Студент

Петренко – Здав – ШІ

Петренко – Оцінка – 5

ШІ – Є – Іспит

Найбільший недолік – складність зв’язків „один – до – багатьох”, „багато – до - багатьох”.

/ Якщо здав ще СКБД, то до якого предмету відноситься оцінка? – Можливо групувати вузли (по предметам), можна поділити граф на підграфи (по предметам) /

6. Логічне виведення на сем. мережах

При суперечностях успадковуються властивості найближчого попередника

В 1975 році М.Мінський запропонував гіпотезу, що знання людини групуються у модулі (фрейми).

Фрейм – це структура даних, призначена для опису типових ситуацій і типових задач, мінімально можливий опис основних характеристик об’єкта.

Фрейд певного поняття може утворюватися з всіх бінарних фактів, пов’язаних з даним поняттям.

Ім’я_Фрейму ( (Атрибут_1, Значення_1), .. (Атрибут_і, Значення_і) )

Структури даних, що описують окремі атрибути Фрейду – слоти.

Пр .: Фрейм – компонент Caption, Слот – властивість Font (.Color, .Width).

7. Конкретизація, ієрархія та наслідування фреймів

Фрейм описує групу (клас) однотипних об’єктів з однаковими характеристиками.

Конкретні об’єкти – екземпляри Фрейму.

Опис екземплярів – на основі конкретизації фреймів.

Пр. Ієрархія фреймів:

8. Поповнення первинних описів на основі фреймів

Фрейми використовуються для опису ситуацій та для зіставлення з структурами, записаними у пам’яті (розпізнавання поняття).

Поповнення первинного опису

1) створюється екземпляр Фрейму;

2) заповнюються слоти;

3) уточнення фрейму.

Пр. Опис одного дня навчання у школі .

ЗАНЯТТЯ_В_ШКОЛІ ((Вид_Роботи, Навчання), (Початок, 9.00), (Кількість_уроків, _),

(Закінчення, Початок + Кількість_уроків*0.45 + 0.10*(Кількість_Уроків – 1),

(Коли,_ ), (Хто,_ ), (Де, Вул..Головна, 8)).

/ Закінчення – обчислюваний атрибут

Якщо на вхід системи подати речення „Вчора Петро був у школі”

за алгоритмом речення зіставляється з фреймом ЗАНЯТТЯ_В_

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать