Особливості операційних систем реального часу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРАСНОДОНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Реферат з предмету: «Операційні системи»

на тему:

«Особливості операційнихсистем реального часу»

Студента групи 1ОКІСМ-06

Петренко Михайла

Перевірила: Дрокіна Т.М.

Краснодон

2009

Зміст

1. Вступ

2. Процеси, потоки, завдання

3. Планування, пріоритети

4. Пам'ять

5. Переривання

6. Годинники і таймери

7. Стандарти ОСРВ

8. Настроюваність операційних систем

1. Вступ

Операційні системи реального часу (ОСРВ) призначені для забезпечення інтерфейсу до ресурсів критичних за часом систем реального часу. Основним завданням в таких системах є своєчасність (timeliness) виконання обробки даних.

В якості основної вимоги до ОСРВ висувається вимога забезпечення передбачуваності або детермінованості поведінки системи в найгірших зовнішніх умовах, що різко відрізняється від вимог до продуктивності та швидкодії універсальних ОС. Гарна ОСРВ має передбачувану поведінку при всіх сценаріях системної завантаження (одночасні переривання і виконання потоків).

Існує певне розходження між системами реального часу і вбудованими системами. Від вбудованої системи не завжди потрібно, щоб вона мала передбачувану поведінку, і в такому випадку вона не є системою реального часу. Однак навіть побіжний погляд на можливі вбудовані системи дозволяє стверджувати, що більшість вбудованих систем потребує передбачуваному поведінці, для деякої функціональності, і таким чином, ці системи можна віднести до систем реального часу.

Прийнято розрізняти системи м'якого (soft) і жорсткого (hard) реального часу. У системах жорсткого реального часу нездатність забезпечити реакцію на будь-які події в заданий час веде до відмов і неможливості виконання поставленого завдання. У більшості російськомовної літератури такі системи називають системами з детермінованим часом. При практичному застосуванні час реакції має бути мінімальним. Системами м'якого реального часу називаються системи, що не підпадають під визначення "жорсткі", тому що в літературі чіткого визначення для них поки немає. Системи м'якого реального часу можуть не встигати вирішувати завдання, але це не призводить до відмови системи в цілому. У системах реального часу необхідне введення деякого директивного терміну (в англомовній літературі - deadline), до закінчення якого задача повинна обов'язково (для систем м'якого реального часу - бажано) виконатися. Цей директивний термін використовується планувальником завдань як для призначення пріоритету задачі при її запуску, так і при виборі задачі на виконання.

Мартін Тіммерман сформулював наступні необхідні вимоги для ОСРВ [DEDSYS]:

· ОС повинна бути багатозадачного і допускає витіснення (preemptable),

· ОС повинна мати поняттям пріоритету для потоків,

· ОС повинна підтримувати передбачувані механізми синхронізації,

· ОС повинна забезпечувати механізм успадкування пріоритетів,

· поведінка ОС повинно бути відомим і передбачуваним (затримки обробки переривань, затримки перемикання завдань, затримки драйверів і т.д.); це означає, що у всіх сценаріях робочого навантаження системи має бути визначено максимальний час відгуку.

Протягом останніх 25-30 років структура операційних систем еволюціонувала від монолітної до багатошаровій структурі ОС і далі до архітектури клієнт-сервер. При монолітній структурі ОС складається з набору модулів, і зміни одного модуля впливають на інші модулі. Чим більше модулів, тим більше хаосу при експлуатації такої системи. Крім того, неможливо розподілити ОС багатопроцесорні системи. У багатошаровій структурі зміни одного шару впливають на сусідні шари; крім того, звернення через шар неможливо. Для систем реального часу має бути забезпечено пряме звернення до кожного шару ОС, а іноді безпосередньо до апаратури.

Основною ідеєю клієнт-серверної технології в ОС є зведення базису ОС до мінімуму (планувальник і примітиви синхронізації). Вся інша функціональність виноситься на інший рівень і реалізується через потоки або завдання. Сукупність таких серверних завдань відповідає за системні виклики. Додатки є клієнтами, які запитують сервіси через системні виклики.

Клієнт-серверна технологія дозволяє створювати масштабовані ОС і спрощує розподіл багатопроцесорні системи. При експлуатації системи заміна одного модуля не викликає ефекту "сніжного кома"; крім того, збій модуля не завжди тягне за собою відмову системи в цілому. З'явилася можливість динамічного завантаження і відвантаження модулів. Головною проблемою в цій моделі є захист пам'яті, оскільки серверні процеси повинні бути захищені. При кожному запиті сервісу система повинна перемикатися з контексту програми на контекст сервера. За підтримки захисту пам'яті час перемикання з одного процесу на інший збільшується.

Як правило, більшість сучасних ОСРВ побудовано на основі мікроядра (kernel або nucleus), яке забезпечує планування і диспетчеризацію завдань, а також здійснює їх взаємодію. Незважаючи на зведення до мінімуму в ядрі ОС абстракцій, Мікроядро все ж таки повинно мати уявлення про абстракції процесу. Всі інші концептуальні абстракції операційних систем винесені за межі ядра, викликаються за запитом та виконуються як додатки.

Розглянемо концептуальні абстракції опера

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать