Сучасні технології виведення інформації. Технології Computer to film, Computer to plate, Compute

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ. ТЕХНОЛОГІЇ COMPUTER TO FILM, COMPUTER TO PLATE, COMPUTER TO PRESS

Вступ

Впродовждовгих років додрукарські процеси здійснювали за класичною (репрографічною) схемою: за допомогою фоторепродукційного устаткування (фотоапаратів, збільшувачів, копіювальних рам, фотонабірних автоматів тощо) готують та отримують фотоформи тексту й ілюстрацій, з них складається монтаж, який контактним способом копіюється на формну пластину. Багатостадійність та складність, висока собівартість, матеріаломісткість та трудомісткість етапу виготовлення фотоформ спричинили пошук і появу нових альтернативних схем, які, зокрема в малій поліграфії, стали домінуючими.

В технологічній схемі «computer-to-film» (з комп'ютера на фотоформу) верстку та монтаж видання виконують за допомогою комп'ютера. Фотоформи виводять безпосередньо у фотовивідних пристроях (насвітлювачах), а потім копіюють на формні пластини. Таким чином, значно зменшується час, трудоємкість виготовлення, витрати матеріалів порівняно з класичною, базовою технологією.

Основним недоліком усіх фоторепродукційних процесів є використання як світлочутливого матеріалу срібломістких фотоматеріалів, які забезпечують високу якість фотоформ, але відносяться до дефіцитних (через вміст срібла) та дорогих матеріалів. Безсрібні фотоматеріали достатньої якості розроблені зараз лише для контактно-копіювальних операцій, не отримали широкого застосування в фоторепродукційних процесах. Тому важливою є поява в межах технології «compu-ter-to-Ulm» так званих «сухих» процесів (без застосування рідких хімреактивів для обробки), які забезпечують високу (порівняну до класичної) якість фотоформ.

У сучасній поліграфії поширюються скорочені технологічні схеми, де без втрати якості та суті одержаних результатів повністю виключається потреба виготовлення фотоформ.

За технологічною схемою «computer-to-plate» (з комп'ютера на формну пластину), процес підготовки та безпосереднього виготовлення друкарської форми відбувається за допомогою комп'ютерної системи, виключаючи необхідність фотоформи.

Технологія «computer-to-press» (з комп'ютера на друк) полягає в безпосередньому тиражуванні підготовлених засобами КВС видань у цифровій друкарській машині. Така технологія вже стала основою появи малих друкарень нового типу, але, як уже зазначалося, значні витрати на придбання устаткування гальмують їх широке розповсюдження.

Класичним способом отримання ілюстративних фотоформ у поліграфічному виробництві є використання різноманітного репрографічного устаткування, призначеного для: фотографування оригіналів, масштабування, кольороподілу, корегування (градаційного й кольорокоректуючого), растрування та переконтакту тощо — з метою одержання у кінцевому результаті фотоформ для монтажу полос. У попередньому розділі вже розглядалось питання необхідності та доцільності виготовлення й використання фотоформ. Тому в даному розділі будуть описані лише ті технологічні схеми класичного способу, які, на думку авторів, доцільно використовувати в малій друкарні. Умовою застосування цих схем є відсутність на початковій стадії розвитку малої друкарні коштів на придбання скануючої та фотовивідної техніки для КВС, а фоторепродукційне устаткування вже t подароване або придбане «задурно». Зважаючи на наявність великої кількості літературних джерел щодо фоторепродукційних процесів і певну обмеженість застосування таких схем у малих друкарнях, у книзі не розглядаються існуючі моделі репродукційної техніки та рекомендації стосовно їх вибору.

Випадок 1 : При випуску високоякісних художніх видань, мистецьких альбомів, рекламних каталогів і проспектів продукції, тобто тих видань, в яких оригіналами є фотографії або слайди, що мають бути відтворенні ідентично і не потребують дизайнерської обробки, фотоформи отримують на фоторепродукційній техніці, наприклад, за допомогою збільшувача-кольороподілювача.

Випадок 2: Коли мала друкарня для видання використовує оригінал-макети, підготовлені в КВС, або представлені замовником (бланки, брошури, програми, афіші та інші видання, що містять переважно текст і прості чорно-білі штрихові та малої ліміатури растрові зображення до 28-32 лін/см), то фотоформи отримують шляхом простого фотографування, наприклад, за допомогою фоторепродукційного апарата.

Зазначимо, що в обох випадках для отримання з негативів діапозитивів, які найчастіше застосовуються у формних процесах плоского друку, необхідна копіювальна рама.

1. Особливості виготовлення фотоформ на базі електронного та світлювального устаткування

При застосуванні технологічної схеми «computer-to-film» як вивідний пристрій використовують насвітлювач (imagesetter), що здійснює запис оцифрованого зображення (підготовленого в КВС) за допомогою лазерного променя на чутливий матеріал (фотоматеріал), після обробки якого отримується фотоформа (табл. 1).

Основними критеріями при виборі насвітлювача є:

• спосіб запису;

• роздільна здатність запису;

• повторюваність при записі;

• характеристика джерела світла;

• формат отримуваних фотоформ;

• продуктивність роботи.

Розрізняють три способи запису, що застосовуються у насвітлювачах:

1. Запис на рулонний фотоматеріал, що нерухомо закріплюється (механічно або за допомогою вакууму) на внутрішньому боці циліндричної поверхні. Запис здійснює