Встановлення та налаштування Windows Server і UserGate 4.0

Зміст

Вступ

Базові налаштування

Налаштування Internеt Explorer

Конфігурація мереженого інтерфейсу

Встановлення DNS-сервера

Налаштування TCP/IP

Встановлення asminpak.msi

Встановлення DHCP-сервера

Віддалене управління через термінал

Створення користувачів і груп

Створення загальних каталогів

Доступ до ресурсів сервера

Установка проксі-сервера UserGate 4.03

Вступ

Багато користувачів вже зв'язали в мережу два або більш комп'ютера під Windows. Подібне відбувається, скажімо, коли необхідно забезпечити загальний доступ в Інтернет через DSL-маршрутизатор. Тому багато користувачів вже знайомі з такими простими задачами, як забезпечення загального доступу до каталога, принтера або підключення до Інтернету.

Будь-який адміністратор, часто встановлюючий Windows, повинен мати в господарстві CD з останнім інтегрованим пакетом оновлення (Service Pacк). Інструкції для інтеграції можна знайти, наприклад, у файлі winhelpline.info.

У принципі, настановний CD можна доповнити останніми драйверами і модифікувати його так, щоб система встановлювала себе сама, практично без участі користувача. Втім, подібний підхід має сенс тільки в певних умовах, адже драйвери швидко міняються, а нові оновлення Windows з'являються дуже часто.

Базові налаштування

Під час установки Windows Server ви можете вибирати необхідні служби (service). Необхідно уважно підходити до вибору і встановлювати служби тільки в міру необхідності.

Потім необхідно налаштувати меню (натискуючи клавішу "Customize"), щоб автоматично відкривати мережні з'єднання і опції панелі управління. Ми пропустимо персональні настройки меню, оскільки на сервері вони будуть, швидше, недоліком.

Краще всього задати фіксований розмір файлу підкачки, оскільки при зміні розміру він може бути фрагментований. На тій же закладці Advanced виберіть клавішу "Performance", "Settings".

У серверних системах ми повинні уручну управляти всім, що відбувається і коли відбувається. Автоматичне оновлення Windows Update суперечить цій філософії, оскільки виправлення Microsoft іноді справляють негативне враження. Тому автоматичне оновлення краще підтверджувати уручну.

Налаштування Internеt Explorer

Почнемо із зміни тимчасового каталога Internet Explorer (Tools, Internet Options, Setting for Temporary Internet files). Оскільки підкаталог для файлів Internet Explorer створюється автоматично, у браузера немає можливості дістати доступ до тимчасових системних файлів. Ми звичайно обмежує максимальний розмір цього каталога. За умовчанням Internet Explorer кеширує настільки багато файлів, неначе завтра не буде. Проте для наших потреб цілком схопите декількох мегабайт.

Конфігурація мереженого інтерфейсу

У серверних системах часто використовується декілька мережних карт, тому краще змінити стандартні назви інтерфейсів, привласнені Windows, на зрозуміліші. В нашому прикладі доступний тільки вбудований на платню мережний контроллер.

У властивостях мережного адаптера (Properties), які виводяться при натисненні правої клавіші миші, ви можете провести всю необхідну настройку. Windows любить встановлювати службу QoS (quality service), проте в невеликих мережах вона навряд корисна. До речі, не забудьте поставити в нижній частині діалогу галочку, щоб значки підключення завжди були видні на панелі задач.

Оскільки ми встановлюємо сервер, він повинен бути досяжний по правильній IP-адресу. В локальній мережі це не так важливо, оскільки ви завжди можете дістатися до комп'ютера по його імені. Але, як тільки справа доходить до забезпечення служб в Інтернеті (VPN, термінальні служби, FTP...), для маршрутизатора повинна існувати реальна IP-адрес.

Команда dcpromo дозволяє перетворити звичний сервер на контроллер Active Directory. Процес віднімає близько десяти хвилин, і тут ми коротко його опишемо.

Ми припускаємо, що інших серверів у вашій мережі немає, і тому нам потрібен контроллер для нової інфраструктури Active Directory.

Після цього ми повинні визначити, чи буде новий домен AD інтегрований в існуючу систему.

Встановлення DNS-сервера

Система DNS (Domain Name Service) є ахіллесової п'ятої структури Active Directory. Оскільки мережні комунікації в цілях доступності здійснюються по іменах (скажімо, www.thg.ru), повинна існувати система перетворення імен в IP-адреса - і навпаки. Прямі запити перетворюють ім'я в IP-адрес, а зворотні - IP-адрес в ім'я.

Звичайно ж, нам потрібно ввести адресний простір для локальної мережі. В даному випадку ідентифікатор мережі буде 192.168.1.x. Як маска підмережі вибрана 255.255.255.0, при цьому мережа може містити 254 комп'ютери. Цієї кількості буде достатньо для будинку або малого офісу. Перехід на маску 255.255.0.0 збільшить кількість комп'ютерів до 64 516.

Нарешті, нам знадобиться запис PTR на нашу підмережу 192.168.1.0.

Кращим способом перевірки правильної настройки DNS є утиліти nslookup і ping. Оскільки ми плануємо виходити і в Інтернет, необхідно проінформувати DNS-сервер, як дозволяти запити на інші імена.

Налаштування TCP/IP

Зараз необхідно відрегулювати настройки TCP/IP, щоб сервер міг працювати в парі з новим сервером DNS. Цього разу як основний сервер DNS ми в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать