Флеш-пам'ять

ФЛЕШ -ПАМ'ЯТЬ

1. Загальна характеристика флеш-пам’яті як засобу зберігання інформації

Флеш - пам’ять - особливий вид незалежної напівпровідникової пам'яті.

- Незалежна – пам’ять, яка не потребує додаткової енергії для зберігання даних (енергія потрібна лише для запису).

- пам'ять, яку можна перезаписати - допускає зміну (перезапис) даних, що зберігаються в ній.

- Напівпровідникова (твердотільна) - що не містить механічно рухомих частин (як звичні жорсткі диски або CD), побудована на основі інтегральних мікросхем (IC-Chip).

На відміну від багатьох інших типів напівпровідникової пам'яті, комірка флеш - пам’яті не містить конденсаторів – типова комірка флеш - пам’яті складається усього-на-всього з одного транзистора особливої архітектури. Комірка флеш - пам’яті чудово змінює масштаб, що досягається не лише завдяки успіхам в мініатюризації розмірів транзисторів, але і завдяки конструктивним знахідкам, що дозволяють в одної комірці флеш - пам’яті зберігати декілька біт інформації.

Флеш - пам’ять історично походить від ROM (Read Only Memory) пам'яті, і функціонує подібно RAM (Random Access Memory). Дані флеш зберігає в елементах пам'яті, схожих на комірки в DRAM. На відміну від DRAM, при відключенні живлення дані з флеш - пам’яті не пропадають.

Заміни пам'яті SRAM і DRAM флэш-пам'яттю не відбувається через дві особливості флеш - пам’яті : флеш працює суттєво повільніше і має обмеження по кількості циклів перезапису (від 10.000 до 1.000.000 для різних типів).

Надійність/довговічність: інформація, записана на флеш - пам’ять, може зберігатися дуже тривалий час (від 20 до 100 років), і здатна витримувати значні механічні навантаження (в 5-10 разів перевищуючі гранично допустимі для звичайних жорстких дисків).

Основна перевага флеш - пам’яті перед жорсткими дисками і носіями CD-ROM полягає у тому, що флеш - пам’ять споживає значно (приблизно у 10-20 і більше разів) менше енергії під час роботи. У пристроях CD-ROM, жорстких дисках, касетах і інших механічних носіях інформації, велика частина енергії йде на приведення в рух механіки цих пристроїв. Крім того, флеш - пам’ять більш компактна ніж інші механічні носії.

Завдяки низькому енергоспоживанню, компактності, довговічності і відносно високій швидкодії, флеш - пам’ять ідеально підходить для використовування як накопичувач в таких портативних пристроях, як: цифрові фото- і відео камери, стільникові телефони, портативні комп'ютери, MP3-плеери, цифрові диктофони, і т.п.

У даному конспекті розглядається лише "чиста" флеш - пам’ять з числом циклів читання/запису більше 10000. Окрім "чистого" flash існують OTP (One Time Programmable) - пам'ять з єдиним циклом запису, і MTP (Multiple Time Programmable) - до 10000 циклів. Окрім кількості допустимих циклів запису/стирання принципової різниці між MTP і Flash немає. OTP суттєво відрізняється від цих типів архітектурно.

2. ROM і Flash

Флеш - пам’ять історично відбулася від напівпровідникового ROM, проте ROM-пам'яттю не є, а всього лише має схожу на ROM організацію. Безліч джерел (як вітчизняних, так і зарубіжних) часто помилково відносять флеш - пам’ять до ROM. Флеш ніяк не може бути ROM хоча б тому, що ROM (Read Only Memory) переводиться як "пам'ять лише для читання". Ні про яку спроможність перезапису в ROM мові бути не може!

Серед напівпровідникової пам'яті лише два типи відносяться до "чистого" ROM - це Mask-ROM і PROM. На відміну від них EPROM, EEPROM і Flash відносяться до класу незалежної пам'яті (англійський еквівалент - nonvolatile read-write memory або NVRWM).

Різні джерела по-різному розшифровують абревіатуру EPROM - як Erasable Programmable ROM або як Electrically Programmable ROM (стирані програмовані ПЗП або електричне програмовані ПЗП). У EPROM перед записом необхідно провести стирання (відповідно з'явилася Спроможність перезаписувати вміст пам'яті). Стирання комірок EPROM виконується відразу для всієї мікросхеми за допомогою опромінювання чипа ультрафіолетовим або рентгенівським промінням протягом декількох хвилин. Мікросхеми, стирання яких проводиться шляхом опромінювання ультрафіолетом, були розроблені Intel в 1971 році, і носять назву UV-EPROM (приставка UV (Ultraviolet) - ультрафіолет). Вони містять віконця з кварцового скла, які після закінчення процесу стирання заклеюють.

EPROM від Intel була заснована на МОП-транзисторах з лавинною інжекцією заряду (FAMOS - Floating Gate Avalanche injection Metal Oxide Semiconductor, російський еквівалент - ЛІЗМОП). У першому наближенні такий транзистор є конденсатором з дуже малим витоком заряду. Пізніше, в 1973 році, компанія Toshiba розробила комірки на основі SAMOS (Stacked gate Avalanche injection MOS, за іншою версією - Silicon and Aluminum MOS) для EPROM пам'яті, а в 1977 році Intel розробила свій варіант SAMOS.

У EPROM стирання приводить всі біти області, що стирається в один стан (звично у всі одиниці, рідше - у всі нулі). Запис на EPROM, як і в PROM, також здійснюється на програматорах (проте відмінних від програматорів для PROM). В даний час EPROM практично повністю витиснена з ринку EEPROM і Flash.

Переваги: Спроможність перезаписувати вміст мікросхеми

Недоліки:

1.Невелика кількість циклів перезапису.

2.Неможливість модифікації частини даних, що зберігаються.

3.Висока вірогідність "не стерти" (що зрештою

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать