Матеріальні носії документа

Реферат

Матеріальні носії документа

Зміст

Вступ

1. Історія розвитку матеріальних носіїв документа

1.1 Історія створення та розвитку природних носіїв

1.2 Штучні носії документа, їх коротка характеристика та історія

2. Переваги використання сучасних матеріалів для зберігання інформації

2.1 Характеристика оптичного документа

2.2 Особливості використання голограми, як одного найновітніших матеріальних носіїв

2.3 Сучасний етап розвитку запам’ятовуючих пристроїв

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сьогоднішній день дуже широко досліджуються новітні методи збереження інформації, адже з безперервним розвитком науки з’являються можливості для розроблення зручніших, довговічніших та практичніших у застосуванні, збереженні та передачі даних матеріальних носіїв інформації. Щодо актуальності питання, варто зазначити, що сьогодні, як ніколи, наука допомагає людині робити своє життя зручнішим та комфортнішим, відтак зручнішим стає і використання сучасних носіїв інформації – USB-флеш-диски, CD-, DVD-дисків, microSD, голограм та ін. Людина має змогу зекономити місце на поличці, зберігаючи там лише декілька компакт-дисків, на яких може міститися ціла бібліотека. Але, звісно, не варто залишати поза увагою друковану книгу, яка з давнини слугує вірним та незмінним носієм різноманітної інформації. Хоча, необхідно зазначити, що сьогодні все частіше звучить поняття «електронна книга», тобто сукупність даних у пам’яті комп’ютера, або пристрій, спеціально призначений для читання текстів, збережених у цифровому виді . Дослідники вважають, що в час стрімкого розвитку науки і техніки, книга перетвориться саме в електронний документ, який можна буде відтворювати на персональних комп’ютерах, смартфонах та інших пристроях .

Наростаючий попит на збереження колосальної кількості цифрових даних підштовхнув академічних та промислових дослідників до пошуку нових технологій пам’яті.Група Каліфорнійського технологічного інституту відкрила, як вона стверджує, практичний шлях до створення стійких голограм, використання сучасної апаратури для кодування, зчитування та запису інформації на компакт-диски. Найбільшу активність у подібних дослідженнях виявляють американські вчені, такі як Ганс Куфал,Карстен Бюзі, Алі Адібі та Деметрі Псалтіс, які у журналі «Nature» повідомили про новий метод збереження повідомлення - голограму. Ця робота «є кроком у напрямі створення практичного голографічного запам’ятовуючого пристрою», – говорить Ганс Куфал з Альмаденського дослідного центру IBM, який працює в цій галузі [9]. Значними досягненнями у галузі дослідження магнітних дисків відзначилися такі вчені та науковці, як Верлань А.Ф., Широчин В.П., Євсеїв Г.А., Черемних С.В., Гиглавий А.В., Поляк Ю.Е. Ці та багато інших науковців працюють над новими пристроями та вдосконалюють уже наявні матеріальні носії інформації.

Об’єкт: матеріальна основа документа, як одна із двох невід’ємних складових документа.

Предмет дослідження: сучасні матеріальні носії документа. Голограма та оптичний диск, як новітні засоби збереження інформації.

Мета роботи: дослідити розвиток матеріальних носіїв документа, охарактеризувати сучасну матеріальну складову документа, як результат значного науково-технічного прогресу.

На основі об’єкта, предмета та мети поставлено такі завдання:

– вивчити історію розвитку природніх носіїв документа;

– здійснити характеристику штучних матеріальних об’єктів для фіксування інформації;

– здійснити аналіз оптичного диску, як носія інформації;

– охарактеризувати голограму, як новий вид матеріального носія документа;

– описати сучасний стан розвитку новітніх матеріалів, призначених для збереження інформації.

I розділ містить інформацію про історичні етапи розвитку матеріальних носіїв документа. Подається коротка характеристика природних та штучних носіїв інформації.

У II розділі йдеться про переваги використання новітніх методів зберігання інформації. Розглядаються особливості оптичного диску та нового типу збереження даних - голограми.

1. Історія розвитку матеріальних носіїв документа

1.1 Історія створення та розвитку природніх носіїв

Саме матеріальна складова документа визначає носій інформації - матеріальний об’єкт, спеціально створений людиною, посередництвом якого можна зберігати та передавати інформацію. Матеріальна основа документа (МОД) - сукупність матеріалів, що використовується для запису повідомлення (тексту, звуку, зображення) і складових носія інформації. В залежності від матеріальної основи документи поділяються на природні та штучні. Штучні в свою чергу поділяються на паперові документи та документи на непаперовій основі - полімерні документи (полімерно - плівкові та полімерно - пластикові).

В якості матеріальної основи документа спочатку використовувалися природні матеріали, котрі були під рукою: камінь, шкіра, кості, кераміка, глина, деревина, бамбук, пальма, береста. Пізніше почали створювати спеціальні матеріали, більш пригодні для фіксації інформації.

Вважається, що першими документами призначеними для зберігання та передачі інформації були шумерські глиняні таблички-бирки V-IV ст. до н.е. з назвами об’єктів та позначенням їх кількості, виконуючи облікові функції при зберіганні та транспортуванні товарів. Ці документи одночасно фіксували перші письмові знаки

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать