Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки. Роль інженерної діяльності у появленні та розвитку новітньої техніки та технології

Зміст

Вступ

1.Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки та роль інженерної діяльності у історії її розвитку

1.1 Історія появлення першої найпростішої обчислюваної техніки і вклад дослідників і інженерів у цю справу

1.2 Поява цифрових електронних обчислюваних машин

1.3 Вклад вітчизняних вчених та інженерів у створенні ЕОМ

1.4 Напрямки у розвитку ЕОМ

2.Роль інженерної діяльності у появленні та розвитку новітньої техніки та технології

2.1 Властивості імпульсних твердотілих лазерів

2.2 Поява перших лазерів

2.3 Вклад радянських та американських вчених у створенні нових методів генерації та підсилення електромагнітного випромінювання

Висновок

Література

Вступ

обчислювальний техніка лазерний інженерний

Тема реферату «Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки. Роль інженерної діяльності у появленні та розвитку новітньої техніки та технології» з дисципліни «Історія інженерної діяльності».

Мета роботи – розкрити питання з історії появлення першої найпростішої обчислюваної техніки і вклад дослідників і інженерів у цю справу; появи цифрових електронних обчислюваних машин; вкладу вітчизняних вчених та інженерів у створенні ЕОМ; напрямку у розвитку ЕОМ та появи і розвитку персональних комп’ютерів; вкладу радянських та американських вчених у створенні нових методів генерації та підсилення електромагнітного випромінювання; появі перших лазерів; властивості імпульсних твердотілих лазерів та вкладу вітчизняних та іноземних вчених та інженерів у розвиток лазерної техніки та розширення їх можливостей у різних галузях науки, техніки, оборони.

1.Історія розвитку сучасної обчислювальної техніки та роль інженерної діяльності у історії її розвитку

1.1 Історія появлення першої найпростішої обчислюваної техніки і вклад дослідників і інженерів у цю справу

Вже багато століть тому назад людина зрозуміла, що для різних підрахунків потрібні знаряддя, що ще у доісторичні часи навчилися виготовлять знаряддя для добичі та оброблення їжі, тоді ж зрозуміли, що знаряддя, які допомагають праці розуму, також корисні, як i ті, що полегшують працю рук.

Першими знаряддями, а, точніше, пристроями, які допомагають праці думки, стали камінці або зарубки, що полегшують рахунок та запам’ятання результатів обчислювань. Ту ж роль грали вузли на мотузках – прийом, що не забутий й до теперішніх часів. Є люди, що зав'язують вузли на пам'ять і тепер.

Винахід письменності привів також до утворення цифр, a потім і систем рахунку.

Виникнення обміну та перехід до грошової системи зажадали спрощення та прискорення обчислювання. У відповідь на це були знайдені спеціальні пристрої, які полегшують процедуру лічіння та дозволяють фіксувати й зберігати получені результати.

Тому кожна людина після невеликого тренування зможе займатись складанням, відніманням та навіть множенням та діленням великих чисел на багато скоріше, ніж тоді, коли вона робила це в голові або на пaпеpi.

Китайські рахівниці, які й понині використовуються у Японії та у странах Індокитаю, пристосовані для рахунку від одиниці до п'яти та далі по п'ятіркам.

Російська рахівниця у ії сучасному вигляді з'явилась на початку XVIII ст. Вона виникла з більш складного paxiвнoгo пристрою, який мав назву "дощана рахівниця".

Спрощений вapiaнт "дощаної рахівниці" - сучасні рахівниці виявилися настільки живучі, що ще у 1953 р. була видана спеціальна книга "Техніка обчислення на рахівницях."

Наступним рахівним пристроєм, який значно перевищував рахівницю, був арифмометр, який є нащадком стародавньої рахівниці.

Biн побачив світ у 1641р. і його автором був вісімнадцятирічний Блез Паскаль. Biн дав машині назву - підсумкової. Цю машину робив дуже сумлінно та бажав їй довголіття. Але цей винахід не пішов у життя.

Машину Паскаля пoтiм удосконалив великий математик Г.В. Лейбниц. Він ввів до неї ступінчастий валик та рухому каретку.

Cepійнe виготовлення рахункових машин почалось у 1820 р. на основі вдалої конструкції англійського інженера Ч. Томсона. Вони мали назву арифмометрів. Перший арифмометр, що знайшов масове розповсюдження по усьому світу, був виготовлений у 1874 р. інженером В.Т. Однером, що жив у м. Петербург (Росія).

До середини XX ст. поступово увійшли до застосування клавішні електромеханічні машини. Більшість з них були засновані на тих же принципах, що й арифмометри. Але вони вже мали клавіатуру для набору даних та вибору операцій та приводилась до дії електричним двигуном.

Важливим обчислюваним пристроєм стала логарифмічна лінійка, яка зайняла на довгий час головне місце у інженерно-конструкторських розрахунках.

На початок XX ст. завдання науки та техніки все більш наполегливо вимагали автоматизувати складані обчислювальні роботи, такі, як вирішення або інтегрування диференційних рівнянь.

Як відомо, ідеалом науки після Ньютона стало пояснення всіх фізичних явищ на ocнoві законів механіки. Безумовно, це знайшло відображення при будівництві аналогових інтеграторів.

Значний вклад у цей напрям вніс великий російський математик П.Л. Чебишев, який вперше зробив арифмометр автоматичним, спорядив його у 1883 р. клавішами для вибору операцій. Дуже вдосконалений обчислювальний прибор збудував видатний математик та суднобудівник А.М

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать